29 квітня 2010 рокуСправа № 2а-506/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання - Шергіній Ю.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Бондаренка В.В., Редька С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аветра» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аветра» звернулося суд із позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000032301/0 від 22 січня 2010 року.
Клопотанням про уточнення позовних вимог від 31 березня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аветра» збільшило позові вимоги та просило стягнути на користь товариства понесені витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем в ході проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Аветра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх періодів за жовтень, листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 вересня 2009 року по 31 жовтня 2009 року встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень місяць 2009 року на суму 31 045 грн. Такий висновок Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцію зроблений, виходячи з того, що відповідачем повторно включено до складу податкового кредиту за жовтень місяць 2009 року податкові накладні за травень місяць 2008 року отримані від ТзОВ «Себек». Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач зазначає, що зазначені вище податкові накладні отримані в жовтня місці 2009 року, а тому товариство «Аветра» мало право на включення суми податку до податкового кредиту.
Крім того, позивач просить стягнути понесених витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн., мотивуючи тим, що на виконання умов угоди про надання правової допомоги від 22 січня 2010 року за №5/1-22/01/2010 платіжним дорученням №262 від 18 лютого 2010 року здійснено оплату адвокату ОСОБА_1 за надання правової допомоги в сумі 5 000 грн.
Представник в судовому засіданні просив позов задовольнити.
Відповідач в відзиві від 20 лютого 2010 року за №84/10-200 та представники в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємством неправомірно включило до податкового кредиту жовтня 2009 року суми ПДВ по податкових накладних за травень 2008 року, оскільки згідно акту планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Аветра» від 15 червня 2009 року, проведеної Любомльською МДПІ, підприємством було підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні, що засвідчують підписи директора та головного бухгалтера в акті перевірки. Отже дані податкові накладні було включено підприємством в податковий кредит по декларації за травень 2008 року. Просили відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити позов з таких підстав.
Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією 31 грудня 2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Аветра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх періодів за жовтень, листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 вересня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, за результатами якої складено акт за №43/23/30733174.
Згідно даного акту встановлено порушення вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктів 5.7, 5.8 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого товариством «Аветра» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 045 грн., в тому числі за жовтень 2009 року на 31 045 грн.
У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача Любомльською ОДПІ сформоване податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2010 року за №0000032301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 40 358,50 грн., в тому числі за 31 045 грн. за основним платежем та 9 313,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Віднесення до податкового кредиту Позивачем здійснено за вимогами підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані (лист ДПА України №15316/7/15-2417 від 11 серпня 2004 року).
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Аветра» в жовтні місяці 2009 року отримало податкові накладні від ТзОВ «Себек» від 01.05.2008 року за №339, від 01.05.2008 року за №340, від 01.05.2008 року за №341, від 05.05.2008 року за №342, від 05.05.2008 року за №343, від 05.05.2008 року за №344, від 05.05.2008 року за №345, від 06.05.2008 року за №346, від 06.05.2008 року за №347, від 06.05.2008 року за №348, від 07.05.2008 року за №349, від 07.05.2008 року за №350, від 08.05.2008 року за №352, від 08.05.2008 року за №353, від 08.05.2008 року за №354, від 12.05.2008 року за №356, від 12.05.2008 року за №357, від 12.05.2008 року за №358, від 13.05.2008 року за №361, від 13.05.2008 року за №362, від 13.05.2008 року за №363, від 14.05.2008 року за №366, від 14.05.2008 року за №367, від 14.05.2008 року за №368, від 15.05.2008 року за №369, від 15.05.2008 року за №373, від 20.05.2008 року за №386, від 22.05.2008 року за №393, від 23.05.2008 року за №394, від 23.05.2008 року за №395, від 23.05.2008 року за №396, від 26.05.2008 року за №397, від 26.05.2008 року за №398, від 26.05.2008 року за №399, від 27.05.2008 року за №402, від 27.05.2008 року за №405, від 28.05.2008 року за №408, від 29.05.2008 року за №411, від 31.05.2008 року за №415 та від ПП «ВВС» від 13.05.2008 року за №53 і від 20.05.2008 року за №56. Факт отримання позивачем зазначених податкових накладних у жовтні місяці 2009 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень місяць 2009 року та журналом вхідних кореспонденції ТзОВ «Аветра» за 2009 рік.
Отже, платник має право включення суми податку, що підтверджується податковими накладними, отриманих після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні відображені у податковому обліку.
Позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за жовтень місць 2009 року суми ПДВ визначені спірними податковими накладними в розмірі 649 001 грн. сплаченого в попередні звітні періоди.
Твердження відповідача, що товариством «Аветра» включено вищенаведені податкові накладні до складу податкового кредиту в травні місяці 2008 року не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Задекларовані товариством в деклараціях з ПДВ за травень місяць 2008 року суми податкового кредиту відповідають висновкам виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Аветра» за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року. За результатами планової виїзної перевірки за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року ревізорами Любомльської МДПІ розбіжностей між встановленими та задекларованими сумами, а також порушень по податковому кредиту з ПДВ за травень місяць 2008 року не встановлено. В реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за травень місяць 2008 року в розділі «Отримані податкові накладні» ТзОВ «Аветра» податкові накладні (від 01.05.2008 року за №339, від 01.05.2008 року за №340, від 01.05.2008 року за №341, від 05.05.2008 року за №342, від 05.05.2008 року за №343, від 05.05.2008 року за №344, від 05.05.2008 року за №345, від 06.05.2008 року за №346, від 06.05.2008 року за №347, від 06.05.2008 року за №348, від 07.05.2008 року за №349, від 07.05.2008 року за №350, від 08.05.2008 року за №352, від 08.05.2008 року за №353, від 08.05.2008 року за №354, від 12.05.2008 року за №356, від 12.05.2008 року за №357, від 12.05.2008 року за №358, від 13.05.2008 року за №361, від 13.05.2008 року за №362, від 13.05.2008 року за №363, від 14.05.2008 року за №366, від 14.05.2008 року за №367, від 14.05.2008 року за №368, від 15.05.2008 року за №369, від 15.05.2008 року за №373, від 20.05.2008 року за №386, від 22.05.2008 року за №393, від 23.05.2008 року за №394, від 23.05.2008 року за №395, від 23.05.2008 року за №396, від 26.05.2008 року за №397, від 26.05.2008 року за №398, від 26.05.2008 року за №399, від 27.05.2008 року за №402, від 27.05.2008 року за №405, від 28.05.2008 року за №408, від 29.05.2008 року за №411, від 31.05.2008 року за №415 отримані від ТзОВ «Себек»; від 13.05.2008 року за №53 та від 20.05.2008 року за №56 отримані від ПП «ВВС») також відсутні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40 358,50 грн.
Згідно позовних вимог товариство «Аветра» просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції №0000032301/0 від 22 січня 2010 року. При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 22 січня 2010 року за №0000032301/0 як таке, що прийняте всупереч вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині стягнення понесених витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн., до задоволення не підлягають враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи із обставин справи, положень Постанови КМУ України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсацій за рахунок держави» суд вважає, що витрати на послуги адвоката в сумі 5 000 гривень є завищеними і такими, що не відповідають реальній участі представника в судовому засіданні. А саме, ніякої юридичної складності в підготовці позовної заяви в даному випадку не було і вартість цих послуг є завищеною. Крім того, позивачем не надано на вимогу суду копії довідки ДПІ про взяття на облік адвоката як платника податків; виписки з банківського рахунку про зарахування коштів; книга обліку доходів і витрат адвоката; розрахунок кількості затрачених годин; акти прийому-передачі виконаних робіт та декларації за 1 квартал 2010 року.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 22 січня 2010 року за №0000032301/0.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 5 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк