04 травня 2011 року Справа № 2а/0370/847/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,
за участю представника позивача Сівака О.В.,
представників відповідачів Сахарчука А.А., Манчик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
Виробничо-комерційна фірма «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0001512302/0.
До початку розгляду справи по суті позивач подав письмову заяву від 22.04.2011 року № 222 про зміну позовних вимог, у якій просить визнати нечинним податкове-повідомлення рішення Луцької ОДПІ від 19.01.2011 року № 0001512302/1 та стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 748413 грн. 00 коп., залучити до участі у справі як другого відповідача Головне управління Державного казначейства України у Волинській області (далі - ГУДКУ у Волинській області) (т. 2, а. с. 61-62).
Ухвалою суду від 26.04.2011 року заяву позивача про зміну позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі як другого відповідача ГУДКУ у Волинській області (т. 2, а. с. 124-125).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» (далі - ТзОВ «Ойл Карт Центр»), за період з 01.06.2009 року по 31.12.2009 року, про що складено акт перевірки № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року. В акті перевірки податковим органом зроблені висновки про порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 року в сумі 173303 грн. 00 коп., за вересень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 144246 грн. 00 коп.
На підставі акту перевірки № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001512302/0 від 16.12.2010 року, яким ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 748413 грн. 00 коп. У порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення скарга платника податків була залишена без задоволення, а суми зменшення бюджетного відшкодування - без змін. В подальшому Луцькою ОДПІ прийняте нове податкове-повідомлення рішення від 19.01.2011 року за № 0001512302/1, яке позивач вважає необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Достовірність та правильність нарахування бюджетного відшкодування платником податків за липень 2009 року та період з жовтня по грудень 2009 року було підтверджено актами перевірки Луцької ОПДІ № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року та № 1337/23-3/30473709 від 12.03.2010 року відповідно. При цьому, позивач виконав умови, визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та правомірно задекларував податковий кредит по господарських операціях придбання товару, а в подальшому заявив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Відшкодування податку на додану вартість згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» не потребує проведення перевірок усіх контрагентів (постачальників) по ланцюгу постачання до виробника, а передбачає обов'язок податкового органу після проведення перевірки надати висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванні, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюзі постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару. Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять право платника податку на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування в залежність від виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку до державного бюджету.
Позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 22.04.2011 року № 222 (т. 2, а. с. 61-62), просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.01.2011 року № 0001512302/1 та стягнути з державного бюджету на його користь суму бюджетного відшкодування по деклараціях за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року в розмірі 748413 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог № 222 від 22.04.2011 року, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.01.2011 року № 0001512302/1 та стягнути з державного бюджету на користь ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ суму бюджетного відшкодування по деклараціях за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року в розмірі 748413 грн. 00 коп.
Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 14.04.2011 року (т. 1, а. с. 97-99), та пояснив, що у висновках актів про результати позапланової виїзної перевірки суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2009 року (акт № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року), за період з жовтня по грудень 2009 року (акт № 1337/23-3/30473709 від 12.03.2010 року) зазначено, що заявлені суми бюджетного відшкодування будуть підтвердженні після отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів, постачальників товару (в даному випадку паливно-мастильних матеріалів) по ланцюгу до виробника. Луцькою ОДПІ ініціювалося проведення перевірок постачальників товару, в ланцюзі поставок яких перевірено таких платників, які виступали посередниками при поставці товару позивачу у серпні 2009 року, як ТзОВ «Ойл Карт Центр», ТзОВ «Континіум-Галичина», ТзОВ «Континіум-Укрнафто-Ресурс», ТзОВ «Наша Справа», ТзОВ «Ресурс Стандарт»; у жовтні-грудні 2009 року - ТзОВ «Ойл Карт Центр», ТзОВ «Континіум-Галичина», ТзОВ «Континіум-Укрнафто-Ресурс», ТзОВ «Наша Справа» та ТзОВ «Тірас-Арс». Згідно із матеріалами інших податкових інспекцій щодо перевірки контрагентів у четвертому ланцюгу постачання встановлено, що ТзОВ «Ресурс Стандарт» має стан платника «36 - платник до кінця року», основними засобами для здійснення господарської діяльності підприємство не володіє, доходи від товариства в четвертому кварталі 2009 року отримувало чотири особи, щодо ТзОВ «Тірас-Арс», то встановлено стан платника «13 - місцезнаходження не встановлено», та наведено аналогічну інформацію, як і по ТзОВ «Ресурс Стандарт». Луцькою ОДПІ досліджено, що постачальниками паливно-мастильних матеріалів виступали для ТзОВ «Наша Справа» такі шість суб'єктів господарювання, як ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод», ВАТ «Ковельмолоко», ВАТ «Дубномолоко», ВАТ «Вінницький ММЗ», ТзОВ «Комо-Експорт», ТзОВ «Транс-Трейд-Ойл», при цьому в ланцюзі поставки товару до ТзОВ «Транс-Трейд-Ойл» брав участь суб'єкт господарювання ПП «Група Сталь», відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство. По аналогічних схемах придбавалися нафтопродукти у ТзОВ «Ойл Карт Груп» протягом жовтня-листопада 2009 року.
На підставі наведеного та враховуючи те, що проводячи перевірки посередників у ланцюгу постачання товару, податковому органу не вдалося дійти та перевірити виробника (імпортера) товару, Луцькою ОДПІ зроблені висновки про завищення бюджетного відшкодування ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість» та вважає, що у випадку проведення платником податків сумнівних операцій за участі суб'єктів господарювання, державну реєстрацію яких скасовано, або судом визнано недійсними установчі документи й свідоцтво платника податку на додану вартість, а також за участі фіктивних підприємств, та при фактичному ненадходженні сум податку на додану вартість до Державного бюджету України, продавець позбавляється права на бюджетне відшкодування. Представник відповідача Луцької ОДПІ просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача ГУДКУ у Волинській області адміністративний позов не визнала та зазначила, що згідно з вимогами Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/13, бюджетне відшкодування здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу. Від Луцької ОДПІ не надходили висновки для повернення з Державного бюджету України ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року в сумі 748413 грн. 00 коп. Представник відповідача ГУДКУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є суб'єктом господарювання, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390992 від 21.07.1999 року (т. 1, а. с. 117), з 27.07.1999 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, про що видано довідку про взяття на облік платника податку № 1021 від 25.02.2000 року (т. 1, а. с. 118), є платником податку на додану вартість.
Позивач за серпень 2009 року, період з жовтня по грудень 2009 року подавав до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, у яких відображав суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку, та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які долучені до матеріалів справи (т. 2, а. с. 64-122).
Луцькою ОДПІ проводилися позапланові виїзні перевірки показників податкової звітності позивача за серпень 2009 року, період з жовтня по грудень 2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, результати яких відображені в актах:
№ 390/07/30473709 від 28.10.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за липень-серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року» (т. 1, а. с. 36-62);
№ 1337/23-3/30473709 від 12.03.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2008 року по 30.11.2009 року» (т. 1, а. с. 63-87).
У висновках вказаних актів зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ суму бюджетного відшкодування у деклараціях за липень 2009 року у розмірі 448852 грн. 00 коп. (з яких, 173303 грн. 00 коп. спірна сума у даній справі), за жовтень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за грудень 2009 року - 144246 грн. 00 коп. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. При цьому, в актах перевірки зафіксовано, що основним постачальником товарів (паливно-мастильних матеріалів) у спірних періодах виступало ТзОВ «Ойл Карт Центр», порушень щодо формування податкового кредиту у відповідних податкових періодах по даному контрагенту при перевірці позивача не виявлено.
В подальшому Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Ойл Карт Центр», за період з 01.06.2009 року по 31.12.2009 року, про що складено акт № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року (т. 1, а. с. 20-35). За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за липень 2009 року в розмірі 173303 грн. 00 коп., за вересень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 144246 грн. 00 коп. (розділ 4 «Висновок» акту перевірки № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року). Разом з тим, з обставин, викладених в описовій частині вказаного акту перевірки, попередніх актів перевірок № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року, № 1337/23-3/30473709 від 12.03.2009 року та первинних документів, податкових декларацій з податку на додану вартість, вбачається, що висновки акту від 07.12.2010 року щодо сум бюджетного відшкодування в період з вересня по листопад 2009 року не відповідають дійсності, оскільки спірними є інші суми за інші періоди, а саме: за жовтень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за грудень 2009 року - 144246 грн. 00 коп. Висновки про непідтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року, період з жовтня по грудень 2009 року ґрунтуються на тому, що податковому органу не вдалося провести зустрічну перевірку контрагентів у четвертій, п'ятій ланках ланцюга постачальників, тобто неможливо провести зустрічну перевірку постачальників ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ по ланцюгу до виробника (імпортера).
16.12.2010 року на підставі акту перевірки № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001512302/0, яким ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях за липень 2009 року (вхідний № 9000891339 від 20.08.2009 року) на 173303 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року (вхідний № 90001966178 від 19.11.2009 року) на 163460 грн. 00 коп., за листопад 2009 року (вхідний № 900023088018 від 21.12.2009 року) на 267404 грн. 00 коп., за грудень 2009 року (вхідний № 90002669006 від 20.01.2010 року) на 144246 грн. 00 коп., а всього на 748413 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 8). За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення, скарги платника податків були залишені без задоволення рішеннями Луцької ОДПІ від 18.01.2011 року № 760/10/25-006 (т. 1, а. с. 9-14), Державної податкової адміністрації у Волинській області від 28.03.2011 року № 1419/10/25-006 (т. 1, а. с. 15-19), а суми зменшення бюджетного відшкодування без змін. 19.01.2011 року Луцькою ОДПІ було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001512302/1, яким ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року на загальну суму 748413 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 63).
Судом також встановлено, що спірні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виникли по господарських операціях з придбання позивачем товару у ТзОВ «Ойл Карт Центр». Так, 01.04.2005 року між ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ (покупець) та ТзОВ «Ойл Карт Центр» (продавець) було укладено договір № 113 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС (т. 1, а. с. 120-124). Згідно з умовами вказаного договору продавець передавав паливно-мастильні матеріали покупцю через АЗС при умові пред'явлення пластикової смарт-карти, покупець зобов'язувався приймати у власність паливно-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість, продавцем на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписувалася накладна, один раз в місяць складався акт приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів. В підтвердження виконання умов договору за спірний період позивачем надано суду видаткові накладні, виписані постачальником ТзОВ «Ойл Карт Центр», від 01.07.2009 року, 11.07.2009 року, 21.07.2009 року, 01.08.2009 року, 11.08.2009 року, 21.08.2009 року, 01.09.2009 року, 11.09.2009 року, 21.09.2009 року, 01.10.2009 року, 11.01.2009 року, 21.10.2009 року, 01.11.2009 року, 11.11.2009 року, 21.11.2009 року, 01.12.2009 року, 11.12.2009 року, 21.12.2009 року (т. 1, а. с. 125-130, 137-143, 150-155, 161-166, 175-180, 186-191), акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів за період з липня по грудень 2009 року (т. 1, а. с. 131-136, 144-149, 155-160, 167-174, 181-185, 192-197), оборот ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ по картам із зазначенням використання окремих видів палива на конкретні транспортні засоби (т. 1, а. с. 198-225), відомості щодо руху паливно-мастильних матеріалів за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року з вказівкою на транспортні засоби, напрямок їх руху, кілометраж, видачею, витратами та поверненням палива (т. 1, а. с. 226-241). Позивачем також проведено повний розрахунок по договірних зобов'язаннях у спірний період перед ТзОВ «Ойл Карт Центр» згідно з платіжними дорученнями (т. 2, а. с. 1-20). Надані продавцем ТзОВ «Ойл Карт Центр» податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних у відповідних податкових (звітних) періодах (т. 2, а. с. 21-59). В подальшому, податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних у ТзОВ «Ойл Карт Центр» паливно-мастильних матеріалів, позивачем включено до складу податкового кредиту у відповідні звітні податкові періоди та заявлено до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 173303 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за грудень 2009 року - 144246 грн. 00 коп.
Правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у липні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року по господарських операціях з придбання товару у ТзОВ «Ойл Карт Центр» підтверджено актами Луцької ОДПІ № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року, № 1337/23-3/30473709 від 12.03.2009 року. З даних актів та акту Луцької ОДПІ № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року вбачається, що порушень в ланцюгу постачання товару від ТзОВ «Ойл Карт Центр» до ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ не виявлено. При цьому, матеріалами зустрічних перевірок не встановлено кінцевого виробника (імпортера) товару, а через неможливість проведення перевірки усіх постачальників ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ по ланцюгу до виробника (імпортера) Луцькою ОДПІ зроблено висновок про непідтвердження бюджетного відшкодування по господарських операціях з ТзОВ «Ойл Карт Центр» у липні 2009 року на суму 173303 грн. 00 коп., у жовтні 2009 року - 163460 грн. 00 коп., листопаді 2009 року - 267404 грн. 00 коп., грудні 2009 року - 144246 грн. 00 коп.
З акту Луцької ОДПІ № 9055/23-3/30473709 від 07.12.2010 року також слідує, що неможливо провести перевірку контрагентів, що брали участь в постачанні товару в четвертій, п'ятій ланках ланцюга постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема, по причині відсутності за юридичною адресою, в одному випадку, в інших - порушення справи про банкрутство юридичної особи контрагента, перереєстрацією платника податків за новим місцезнаходженням. Проте такі дані про контрагентів податковими органами наводяться на момент отримання запиту про проведення зустрічної перевірки і в акті перевірки Луцької ОДПІ від 07.12.2010 року відсутня будь-яка інформація про платників податків за період, коли відбувалися поставки товару (тобто, за 2009 рік), зокрема, про їх господарську діяльність та декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Щодо таких контрагентів відсутні факти припинення юридичних осіб, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, фіктивності підприємництва тощо, встановлених відповідним судовим рішенням.
Крім того, відповідачем Луцькою ОДПІ при дослідженні ланцюга постачання паливно-мастильних матеріалів, які придбавалися позивачем у ТзОВ «Ойл Карт Центр», не наведено будь-яких доказів на підтвердження того, що саме вказані товарно-матеріальні цінності придбавалися у тих контрагентів, які зазначає податкова інспекція.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачі у даній справі не довели правомірності податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001512302/1 від 19.01.2011 року, яким ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 748413 грн. 00 коп., та правомірності дій щодо неповернення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 31.12.2010 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Судом встановлено, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість у спірні податкові періоди, що підтверджено наведеними вище актами перевірок Луцької ОДПІ та не заперечується в даній справі податковою інспекцією, господарські операції між ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ та ТзОВ «Ойл Груп Центр» фактично проведені, що підтверджено належними та допустимими доказами, реально здійснена поставка (відпущено через АЗС) паливно-мастильних матеріалів позивачу і товарно-матеріальні цінності використані ним в господарській діяльності, розрахунки проведені в повному обсязі. Спір між сторонами виник лише щодо права платника податків на бюджетне відшкодування.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає проведення перевірки контрагентів платника податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника як обов'язкову умову відшкодування податку на додану вартість, а пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.
Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам, з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону). Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця та суму бюджетного відшкодування. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
В даній справі податковим органом не доведено факту несплати податкових зобов'язань до бюджету контрагентом першої ланки постачання ТзОВ «Ойл Карт Центр» по господарських операціях продажу палива позивачу ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ. Крім того, суду не надано доказів на підтвердження фактів несплати податкових зобов'язань іншими контрагентами по ланцюгу постачання, а в акті перевірки вказуються лише відомості про неможливість провести перевірку виробника (імпортера). При цьому, відсутні факти щодо фіктивності підприємництва, припинення державної реєстрації юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, встановлені судовим рішенням щодо контрагентів, задіяних у ланцюгу поставки товару позивачу. Луцькою ОДПІ не представлено доказів, що в наведеному нею ланцюзі постачання товару предметом поставки є одні і ті ж товарно-матеріальні цінності, що отримувала ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ від ТзОВ «Ойл Карт Центр», ідентифікації предмету угод між постачальниками не наведено, хоча зазначається їх множинність.
З урахуванням наведеного, суд не бере до уваги пояснення представника відповідача Луцької ОДПІ про те, що позивач не може отримати бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за відсутності результатів зустрічних перевірок виробника чи імпортера товару (неможливості їх проведення), оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників податку на додану вартість, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету.
Як встановлено судом, ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ були дотримані вимоги статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при відображенні показників податкової звітності липня, жовтня, листопада, грудня 2009 року, за результатами перевірок податковим органом не було виявлено ознак фіктивної господарської операції між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Ойл Карт Центр», сторонами проведені реальні операції купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, по яких було заявлено бюджетне відшкодування, а тому, на думку суду, висновки Луцької ОДПІ щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 173303 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року - 163460 грн. 00 коп., за листопад 2009 року - 267404 грн. 00 коп., за грудень 2009 року - 144246 грн. 00 коп. є неправомірними.
Крім того, при вирішенні справи суд також враховує, що по спірних господарських операціях не встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкових зобов'язань та задекларованими сумами податкового кредиту між контрагентами першого, другого, третього ланцюгів постачання товару, а по контрагентах четвертої ланки відсутня інформація про це у зв'язку з неможливістю проведення перевірки, тобто факт несплати податків до бюджету не встановлено, а є лише припущенням податкового органу.
Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» Луцька ОДПІ мала подати відповідні висновки до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманих висновків відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Такий обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Луцькою ОДПІ, чим були порушені права позивача.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.01.2011 року № 0001512302/1 та стягнення з Державного бюджету України на користь ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 748413 грн. 00 коп.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1703 грн. 40 коп., сплачений згідно з платіжними дорученнями № 1382 від 31.03.2010 року (т. 1, а. с. 2), № 1373 від 22.04.2011 року (т. 2, а. с. 60).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2011 року № 0001512302/1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 748413 гривень 00 копійок (сімсот сорок вісім тисяч чотириста тринадцять гривень нуль копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 1703 гривні 40 копійок (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх