Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2015 р. Справа № 805/169/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13723,48 гривень
Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13723,48 гривень.
В обґрунтування заявлених прокурором вимог зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску перед податковою інспекцією становить 12164,81 гривень. Відповідачем порушені вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідачу була вручена вимога № Ф-25 від 18 лютого 2014 року на суму заборгованості 13723,48 гривень, але відповідач зазначену у вимозі суму недоїмки та фінансових санкцій не сплатив. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості на користь Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав
Прокурором через канцелярію суду надано клопотання від 03 лютого 2015 року про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги прокурор підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявним у матеріалах справи витягом ДП «Інформаційно-ресурсний центр» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 17-19) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-
Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом ДП «Інформаційно-ресурсний центр» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 17 19), знаходиться на податковому обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 05 січня 2005 року за № 3, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 24 липня 2014 року № 1405811400485 (а.с. 12).
Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи окрім іншого, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є контролюючим органом, уповноваженим стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачується в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як передбачено пунктом 307.2 статті 307 Податкового кодексу України.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), з наступними змінами і доповненнями.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду чи органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, базовим звітним періодом для відповідача у 2011 році та 2012 році був календарний рік, у 2013 та 2014 році - квартал.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04 липня 2013 року № 406-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.
Згідно з наявним в матеріалах справи зворотнім боком облікової карткою платника податку - відповідача недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 31 липня 2014 року складає 16259,38 гривень (а.с. 7). При цьому, прокурор просить стягнути суму в розмірі 13723,48 гривень,т що визначена у вимозі від 18 лютого 2014 року.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У зв'язку з тим, що відповідач мав недоїмку зі сплати єдиного внеску Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформована вимога про сплату недоїмки № Ф-25 від 18 лютого 2014 року на суму 13723,48 гривень, яка отримана відповідачем, що підтверджується корінцем вимоги (а.с. 13-14).
Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем визначену у вимозі суму, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13723,48 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87554, Донецька область, м. Маріуполь, бул. ШевченкаАДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13723 (тринадцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 48 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 03 лютого 2015 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя Голубова Л.Б.