23 лютого 2015 р. Справа № 876/8263/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Самборі та Самбірському районі Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій та про скасування постанови,-
07.07.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2014 року ВП № 43543979 та про зобов'язання відновити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №813/671/14, виданого 25.02.2014 року Львівським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» на користь управління заборгованість зі сплати пільгових пенсій у розмірі 1146 грн. 07 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ніякої сплати згідно виконавчого листа №813/671/14 у боржника немає, оскільки згідно з банківської виписки суму заборгованості у розмірі 1146 грн. 07 коп. боржник сплатив за пільгові пенсії.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року в адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Присліпської Г.Р. відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2014 року ВП №43543979. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі покликається на те, що сума, сплачена апелянтом, повністю відповідає сумі, яка зазначена у виконавчому листі № 813/671/14 від 25.02.2014 року.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що з призначення платежу не вбачається, що зазначені кошти були сплачені на виконання виконавчого листа №813/671/14 у виконавчому провадженні №43543979, а тому в державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Відповідно до вимог ст.129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст.7 КАС України - принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Відповідно до ст.14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 18.06.2014 року старшим державним виконавцем Присліпською Г.Р. відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43543979, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №813/671/14, виданого 25.02.2014 року Львівським окружним адміністративним судом, про стягнення з ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» на користь Управління Пенсійного фонду України у м.Самборі та Самбірському районі Львівської області заборгованості зі сплати пільгових пенсій у розмірі 1146 грн. 07 коп., у зв'язку з фактичним виконання виконавчого документа у добровільний строк.
Підстави для закінчення виконавчого провадження чітко встановлені ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 3 ст.49 Закону встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов»язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, законодавством передбачено закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання рішення суду.
Згідно копії платіжного доручення № МТ13191601 від 06.06.2014 року, сума заборгованості у розмірі 1 146,07 грн. сплачена ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал», проте відсутні підтвердження щодо фактичного сплати суми на виконання виконавчого листа №813/671/14, оскільки призначенням даного платежу було «за пільгові пенсії». (а.с.14)
Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що у відповідача не було підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2014 року ВП №43543979, оскільки боржником фактично не було виконано виконавчий лист №813/671/14.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №813/4755/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний