09 лютого 2015 року Справа № 17295/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду міста Львова від 22 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паркготель» до Львівської міської ради, треті особи, управління Держкомзему у місті Львові, Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» про визнання рішень недійсними,-
ТзОВ «Паркготель» звернулося з адміністративним позовом до Львівської міської ради, треті особи управління Держкомзему у місті Львові, Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» (надалі Парк) про скасування ухвали Львівської міської ради № 3033 від 29.12.2005 року та пункту 1 ухвали Львівської міської ради № 3688 від 24.06.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ухвала Львівської міської ради №3033 від 29.12.2005 року «Про затвердження меж ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького»є протиправною та незаконною в частині включення до меж земельної ділянки Парку, обмеженої вулицями Д. Вітовського, Зарицьких, Стрийською і Гвардійською, орієнтовною площею 27,5 га, земельної ділянки загальною площею 1,72 га, в тому числі 0,67 га -земельна ділянка для будівництва і обслуговування готельного комплексу; 1,05 га - земельна ділянка у межах благоустрою, на вул. Лижв'ярській, 1 у м. Львові. Відтак, просять у вищевказаній частині дану ухвалу скасувати та виключити з меж земельної ділянки Парку обмеженої вулицями Д. Вітовського, Зарицьких, Стрийською і Гвардійською, орієнтовною площею 27,5 га, земельну ділянку загальною площею 1,72 га, в тому числі 0,67 га -земельна ділянка для будівництва і обслуговування готельного комплексу; 1,05 га -земельна ділянка у межах благоустрою, на вул. Лижв'ярській, 1 у м. Львові, а також визнати протиправним та скасувати пункт 1 ухвали Львівської міської ради «Про погодження ТзОВ «Паркготель» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лижв'ярській, 1» №3688 від 24.06.2010 року, оскільки внаслідок прийняття відповідачем як органом місцевого самоврядування при виконанні управлінських функцій, вказаних ухвал, порушуються їхні земельні права та право на отримання в користування земельної ділянки на вул. Лижв'ярській, 1 у м. Львові, загальною площею 1,72 га, в тому числі 0,67 га -земельна ділянка для будівництва і обслуговування готельного комплексу; 1,05 га -земельна ділянка у межах благоустрою.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 22 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено повністю, оскільки внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних ухвал позивач, як орендар позбавлений можливості отримати в користування земельну ділянку на вул. Лижварській № 1 у м. Львові, на якій знаходиться орендований позивачем об'єкт нерухомого майна - готельний комплекс. Разом з тим, процес набуття позивачем права користування земельною ділянкою площею 26,0 га перебуває в стадії оформлення, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Парку, яким би були визначені її межі в натурі, не розроблений, правовстановлюючі документи - відсутні.
При прийнятті ухвали № 3033 від 29.12.2005 року відповідачем не проведено інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, не враховано прав та інтересів власника (користувача) нерухомого майна на земельній ділянці по вул. Лижварській 1 м. Львова, яка включена до меж Парку за рахунок вказаної земельної ділянки.
Що стосується ухвали відповідача № 3688 від 24.06.2010 року, то вилучатися можуть виключно ті земельні ділянки, які надані у постійне користування у встановленому законом порядку.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Покликання маються на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 09.10.1984 року за Парком закріплено земельну ділянку 26.0 га. 29.12.2005 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3033. якою погоджено межі земельної ділянки, орієнтованою площею 27,5 га у межах фактичного землекористування. Оскільки, земельним законодавством та Законом України «Про органи місцевого самоврядування», Львівській міській раді надано повноваження розпоряджатися земельними ділянками на території міста Львова, тому вказана ухвала є правомірною. При винесені ухвали № 3688 від 24.06.2010 року були враховані особливості території Парку, тому підстави для скасування відсутні.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на земельній ділянці по вул. Лижв'ярській, 1 у м. Львові знаходиться нерухоме майно, яке було створене у 1972 році та належало музею історії військ ПрикВО. Згідно реєстраційних посвідчень від 26.11.1997 року та від 07.10.1998 року, реєстровий № 1005 в реєстровій книзі № 3, право власності на зазначене майно перейшло до ВТГОК «Сімекс». На підставі рішення Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 06.04.2007 року, на виконання якого господарським судом Львівської області видано наказ №12 від 23.04.2007 року, право власності зареєстровано за ДП «Сімексбуд», про що ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» сформовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.04.2007 року. На підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №2354, укладеного між ДП «Сімексбуд» та ОСОБА_3, право власності на цю нерухомість набуто останнім та зареєстровано згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17224280 від 26.12.2007 року.
Нерухоме майно по АДРЕСА_1, а саме -цегляний готельний комплекс площею 4496 кв.м., знаходиться в оренді у позивача згідно договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2008 року, укладеного з ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №1866.
Беручи до уваги той факт, що на час прийняття оспорюваної ухвали Львівської міської ради № 3033 від 29.12.2005 року ТзОВ «Паркготель» жодного відношення до нерухомого майна по АДРЕСА_1 не мало та вказану ухвалу не оскаржено на час її прийняття належними особами, в користуванні чи у власності яких перебував вказаний цегляний готельний комплекс площею 4496 кв.м., тому виходячи з обсягу прав орендаря за договором оренди нежитлового приміщення, права позивача зазначеною ухвалою не порушені.
Як наслідок, відсутні підстави й для скасування пункту 1 ухвали Львівської міської ради №3688 від 24.06.2010 року з мотивів наведених позивачем, а саме не підтверджені доводи останнього, що вилучення земельної ділянки неможливе із-за надання земельної ділянки не у встановленому законом порядку.
За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити, скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 22 листопада 2011 року по справі № 2а-1114/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Паркготель» до Львівської міської ради, треті особи, управління Держкомзему у м. Львові, Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» про визнання рішень недійсними.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 16.02.2015 року