23 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Парінової І.К.,Хопти С.Ф.,
Ситнік О.М.,Черненко В.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року, від 03 лютого 2014 року, 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, ОСОБА_7, Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа - ОСОБА_8, про захист порушеного права та його відновлення, скасування державного акту, визнання розпорядження недійсним та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
− визнати протиправною бездіяльність осіб управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ОСОБА_7 у прихованні державного акта на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 4,18 га на території Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області;
− скасувати державний акт на право власності серії ЯБ № 313133/2292 від 19 січня 2006 року на земельну ділянку площею 1,5244 га на території Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, виданий на ім'я ОСОБА_9 на підставі розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 30 червня 2005 року № 301;
− зобов'язати осіб управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ОСОБА_7 виготовити державний акт на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 4,18 га на території Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
− зобов'язати осіб Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області провести наділ земельної ділянки площею 4,18 га на території Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, що мала належати ОСОБА_9 на ім'я його спадкоємиці ОСОБА_6;
− визнати недійсним розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 30 червня 2005 року № 301 «Про затвердження технічної документації про надання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області».
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року суддею заявлено самовідвід від розгляду указаної справи.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2013 року справа прийнята до провадження іншим суддею.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2013 року, у задоволенні заяви ОСОБА_6 про виправлення описки в ухвалі Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року відмовлено.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 листопада 2013 року, у задоволенні заяви ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року представнику ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні заяви про відвід колеги суддів від розгляду справи.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалами апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2013 року зауваження ОСОБА_6 на журнали судового засідання від 19 листопада 2013 року від 26 листопада 2013 року залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2013 року, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2013 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 листопада 2013 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 11 грудня 2013 року відмовлено на підставі вимог ст. 324 ЦПК України, оскільки ухвали не підлягають касаційному оскарженню.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року залишено без руху та надано строк не пізніше 31 січня 2014 року для усунення недоліків.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження у справі за її касаційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року на підставі вимог п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року та від 03 лютого 2014 року повернуто на підставі вимог ст. ст. 357−359 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року повернуто на підставі ст. 355 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року залишено без руху та надано строк не пізніше 28 серпня 2014 року для усунення недоліків.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року визнано неподаною та повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6. про відвід судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Лесько А.О.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року повернуто на підставі ст. 355 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року залишено без руху та надано строк не пізніше 29 листопада 2014 року для усунення недоліків.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2014 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року визнано неподаною та повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України.
У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року, від 03 лютого 2014 року, 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ст. ст. 234, 235 ЦК України.
ОСОБА_6 просила поновити строк на звернення до суду.
Згідно частин 1, 3 ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. У разі пропущення встановленого строку, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву пpo перегляд судового рішення, може поновити цей строк.
Зі змісту клопотання вибачається, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому вказаний строк має бути поновлений, окрім строку на звернення до суду з заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦПК України заява про перегляд зазначеної ухвали подана після спливу одного року від дня її постановлення, а річний термін є преклюзивним і поновленню не підлягає.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить:
− ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2010 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_8 до Васильківської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження про передачу у власність земельної ділянки, у зв'язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства;
− ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року про залишення позовної заяви ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним, дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії без руху для усунення недоліків;
− ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2014 року, якою адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним, дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто;
− ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року про залишення позовної заяви ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без руху для усунення недоліків;
− ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2014 року, якою позовну заяву ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повернуто;
− ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року, якою передано до Верховного Суду України заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
− ухвалу Верховного Суду України від 14 липня 2014 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії на підставі ст. ст. 109, 235−237, 239-2 КАС України.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ».
Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
У зв'язку з вказаним ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2010 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року, від 07 квітня 2014 року, від 24 квітня 2014 року, від 26 травня 2014 року, від 03 липня 2014 року, ухвала Верховного Суду України від 14 липня 2014 року не є тими судовими рішеннями, на які може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, оскільки ними не вирішено спір по суті та не застосовано норми матеріального права.
Відповідно до абз. 2 п. 5 названої постанови Пленуму неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.
Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року про перегляд яких просить ОСОБА_6 стосуються застосування норм цивільного процесуального закону, а не норм матеріального права.
Щодо заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року про відмову ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження у справі за її касаційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, то згідно з п. 6 названої постанови Пленуму колегія суддів не вбачає неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки обставини справ не є подібними.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, ОСОБА_7, Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа - ОСОБА_8, про захист порушеного права та його відновлення, скасування державного акту, визнання розпорядження недійсним та зобов'язання вчинити дії слід відмовити, оскільки ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року стосуються вирішення цивільно-процесуальних питань. Судові рішення, наведені заявником як приклад, норм матеріального права не містять, тому підстави для допуску ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року до провадження Верховного Суду України також відсутні.
Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів
Клопотання ОСОБА_6 задовольнити. Поновити ОСОБА_6 строк на звернення до суду з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року, 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, ОСОБА_7, Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», третя особа - ОСОБА_8, про захист порушеного права та його відновлення, скасування державного акту, визнання розпорядження недійсним та зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року, від 03 лютого 2014 року, 21 квітня 2014 року, від 28 липня 2014 року, від 16 вересня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року та від 05 грудня 2014 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: І.К. Парінова
О.М. Ситнік
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко