18 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП «Карла Маркса», реорганізованого в СБК «Мрія», товариство з обмеженою відповідальністю «Сантагро», третя особа: Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області про поновлення порушеного права, визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсним рішень, зобов'язання виділити в натурі майнові сертифікати та визнання недійсним свідоцтв, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП «Карла Маркса», реорганізованого в СБК «Мрія» (далі - комісія), ТОВ «Сантагро» про визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсним рішення комісії про розпаювання майна, зобов'язання виділити в натурі майнових сертифікатів, третя особа - Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області (далі - Рада), обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_4 є власником колишнього КСП «Карла Маркса», в цілому на суму 217187 грн., що складає 8,411 % від загальної вартості майна всього пайового фонду. Також власником майнового сертифікату на суму 7913 грн. або 0,309 % від загальної вартості майна пайового фонду є ОСОБА_5 13 березня 2007 року були написані заяви про виділення в натурі, які надіслані до комісії. 29 лютого 2012 року без запрошення заявників було проведено засідання Комісії за результатами якого були задоволені заяви ТОВ «Сантагро» про виділення майна вказаному підприємству. Інші власники майнових паїв не були включені в перелік майнових сертифікатів, які були виділені в натурі. Загальні збори при обранні членів Комісії не проводились. Засідання Комісії без скликання загальних зборів співвласників майна є незаконними. Окрім цього, згідно договору від 01 вересня 2007 року майно знаходиться в користуванні ТОВ «Сантагро», однак майно орендується ТОВ «Сантагро» без відповідного погодження з власниками майна, а тому вказаний правочин є недійсним. Просили поновити порушене право на виділення майнових сертифікатів в натурі, яке полягає в не виділенні їм майна на належні їм майнові сертифікати; визнати недійсним рішення засідання Комісії від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро»; зобов'язати Комісію виділити в натурі належні майнові сертифікати; визнати недійсним договір оренди майна у формі основних засобів від 01 вересня 2007 року.
10 вересня 2012 року було проведено засідання комісії за результатами якого була задоволена заява ТОВ «Сантагро» про виділення майна вказаному підприємству. Інші власники майнових паїв не були включені в перелік майнових сертифікатів, які були виділені в натурі. Позивачі вважали, що засідання комісії без скликання загальних зборів співвласників 29 лютого 2012 року, 10 вересня 2012 року є незаконними та такими, що проведені з порушенням, оскільки загальні збори власників майнових паїв не уповноважували вказану комісію виділяти майно окремим власникам. Договір оренди майна від 01 вересня 2007 року від імені співвласників було підписано не уповноваженою на те особою ОСОБА_6
Враховуючи вказане, уточнивши позовні вимоги, позивач просив поновити порушене право на виділення майнового паю в натурі, яке полягає в невиділенні йому майна комісією на належні йому майнові сертифікати ХА №№ 024366, 024191, 024368 в цілому на суму 217187 грн.; зобов'язати Комісію розглянути питання про виділення майна на належні майнові сертифікати ХА № № 024366, 024191, 024368 на суму 217187 грн. та виділити їх за структурою пайового фонду; визнати недійсними рішення Комісії від 29 лютого 2012 року та 10 вересня 2012 року; визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Сантагро» від 11 квітня 2012 року № САЕ 027123, на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_1, а саме: автогараж, бензобудка, вагова будка № 37, вагова будка № 38, гараж № 31, будинок механізаторів (столова), зерносклад № 26, зерносховище № 28, кладова продукції № 27, критий тік № 51, майстерня № 10, нафтобаза № 32, овочесховище № 29, пилорама № 64, сарай з підвалом № 50, ПТО № 57, склад газових балонів № 33, будівля КЗС № 49, столярня гаражу № 34, баня-склад № 45; від 11 квітня 2012 року № САЕ 027122 - на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_2, а саме: корівник № 16, корівник № 17, корівник № 18, пункт штучного запліднення № 20, будинок тваринників № 19; від 11 квітня 2012 року № САЕ 027121 на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_3; визнати недійсним договір оренди майна у формі основних засобів від 01 вересня 2007 року.
Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 27 травня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_5 залишені без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку щодо недоведеності позовних вимог.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов І.К. Парінова