Вищий спеціалізований суд України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
доповідача ОСОБА_10.,
суддів ОСОБА_11., ОСОБА_12
розглянувши у судовому засіданні 9 лютого 2015 року у м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 21 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2014 року,
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 21 травня 2014 року
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця
АДРЕСА_1
двічі судимого, востаннє вироком від 08.08.2015 року,
за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2014 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 8 серпня 2013 року у невстановлений слідством час за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_5, скориставшись ключем, який викрав у ОСОБА_6, умисно повторно проник у квартиру останнього у м. Новий Розділ, звідки таємно викрав належну ОСОБА_7 побутову техніку вартістю 2 830 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Указує на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження. Зазначає, що допустимих доказів його вини матеріали провадження не містять. Просить скасувати судові рішення та виправдати його.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчинені зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності зібраних під час досудового розслідування та ретельно досліджених судом доказах, які узгоджуються між собою.
Так, у суді обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненому разом із ОСОБА_4 злочині за встановлених у вироку обставин. Зазначені обставини підтвердила свідок ОСОБА_8
Ці його показання узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідка ОСОБА_9 та об'єктивно підтверджуються даними, які містяться у протоколах огляду місця події, обшуку, огляду речових доказів, довідкою про ринкову вартість вживаної побутової техніки та іншими матеріалами справи.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, а також даних, які б свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у скарзі не наведено.
Твердження у касаційній скарзі про те, що матеріали провадження сфальсифіковано, перевірялися і не знайшли підтвердження.
Наведені засудженим та його захисником в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Отже, з касаційної скарги, наданих копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 21 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12