19 лютого 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2014 року він уклав з відповідачем договір фінансового лізингу № 010030 за яким відповідач зобов'язався надати йому послуги, спрямовані на придбання автомобіля ЗАЗ Vida. Після підписання договору він сплатив рахунок на суму 9 000 грн, як комісію за організацію за угодою № 010030, та рахунок 15 000 грн, як авансовий платіж, але виконання договору не відбулось. Вказував, що його введено в оману, договір порушує його права як споживача та свідчить про нечесну підприємницьку діяльність. Договір нотаріально не посвідчений, а тому є недійсним, у зв'язку з чим позивач просив суд задовольнити позов, стягнути з відповідача на його користь сплачений реєстраційний платіж у розмірі 9 000 грн, авансовий платіж у розмірі 15 000 грн та комісію за прийом платежів у розмірі 210 грн.
Рішенням Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року позов задоволено.
Визнано договір фінансового лізингу № 010030 від 17 травня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова Компанія «Автофінанс» недійсним.
Стягнуто з ТОВ «Лізингова Компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_2 реєстраційний платіж у розмірі 9 000 грн, авансовий платіж у розмірі 15 000 грн, сплачену комісію за прийом платежів у розмірі 210 грн.
Вирішено питання щодо поділу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року рішення Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення апеляційного суду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у позові, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак