10 лютого 2015 р.
Справа № 667/6530/14-а
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні, зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні призначити ОСОБА_4 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 13.01.2014 року.
Суд першої інстанції своєю постановою від 03 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовив за необґрунтованістю.
ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно довідки № 78, яка видана ТзДВ "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" ОСОБА_4 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності із списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 з 02.11.1986 року по 28.11.1986 року та з 07.09.1987 року по 03.10.1987 року.
З довідки № 204 від 13.12.2013 року, яка надана філією Іванівського районного дорожнього управління, яке є правонаступником Поліського РШРБУ вбачається, що громадянин ОСОБА_4 знаходився у відрядженні в Поліському РШРБУ з 01.11.1986 по 28 листопада 1986 року для участі в роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС згідно журналу обліку осіб, які прибули у відрядження.
Згідно дубліката посвідчення, виданого Херсонською облдержадміністрацією, серія А № 357619 від 28 липня 1998 року, ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.
В січні 2014 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та надав всі необхідні документи.
14 квітня 2014 року Рішенням комісії позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС через відсутність документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на протязі 5 календарних днів.
Відповідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Особи, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають право на певні пільги і компенсації (п.2 ч.1 ст.14 Закону).
Частинами 1, 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, знаходження позивача у зоні відчуження підтверджується довідкою № 78, яка видана ТзДВ "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" про те, що ОСОБА_4 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності із списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 з 02.11.1986 року по 28.11.1986 року та з 07.09.1987 року по 03.10.1987 року; довідкою № 204 від 13.12.2013 року, яка надана філією Іванівського районного дорожнього управління, яке є правонаступником Поліського РШРБУ, що громадянин ОСОБА_4 знаходився у відрядженні в Поліському РШРБУ з 01.11.1986 по 28 листопада 1986 року для участі в роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС згідно журналу обліку осіб, які прибули у відрядження; копією довідки збірної автоколони від 28.11.1986 року № 1469 про те, що ОСОБА_4 в період з 02.11.1986 року по 28 листопада 1986 року працював на обєктах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; дублікатом посвідчення, виданого Херсонською облдержадміністрацією, серія А № 357619 від 28 липня 1998 року, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.
На даний час підприємство, з якого позивача було відряджено в 1986 році на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Поліське РШРБУ ліквідоване. Його правонаступником є філія Іванківського районного дорожнього управління, яке повідомило УПФ України в місті Херсоні, що інших підтверджуючих документів в архіві філії не має.
Судова колегія зазначає, що довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є належним чином оформлена та має усі необхідні реквізити.
Також, з матеріалів справи вбачається, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не визнано недійсним, а отже, є належним підтвердженням того, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачем надані всі необхідні документи для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 вересня 2014 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати протокол Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні № 27 від 14.04.2014 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні призначити ОСОБА_4 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 13.01.2014 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючийсуддя
ОСОБА_1
суддя
ОСОБА_2
суддя
ОСОБА_3