Справа: № 826/18383/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
19 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
за участю:
позивача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: визнати протиправною з 22.09.2014 бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченка Олександра Володимировича, щодо виконання платіжного доручення Позивача на переказ коштів до іншого банку від 04.07.2014 № 1; визнати протиправною з 10.11.2014 бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Відповідача-2) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченка Олександра Володимировича (Відповідача-1), щодо виконання платіжних доручень Позивача на переказ коштів до іншого банку: від 03.07.2014 №1, від 04.07.2014 №2, від 04.07.2014 № 3..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити
В судове засідання з'явився позивач, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представники відповідачів до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2014 позивачем було подано до ПАТ "КБ "Актив Банк" платіжне доручення № 1 від 03.07.2014 про переказ коштів з поточного валютного рахунку Позивача № НОМЕР_1 в сумі 1200 доларів США до іншого банку, а саме - на належний позивачу рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
Дане платіжне доручення отримано банком цього ж дня.
04.07.2014 позивачем було подано до банку, а банком отримано ще три платіжні доручення: № 1 від 04.07.2014, № 2 від 04.07.2014 та № 3 від 04.07.2014 на суми 1200, 1200, 1100 доларів США відповідно, про переказ коштів з того ж самого належного позивачу рахунку № НОМЕР_1 на наведений вище рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
Разом з тим, вказані платіжні доручення виконані не були, а кошти позивача обліковуються на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "КБ "Актив Банк".
Позивач, посилаючись на те, що позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись своїми коштами, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування щодо виконання платіжних доручень позивача на переказ коштів та зобов'язання виконати ці платіжні доручення, задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Винятки щодо цього закріплено частиною 6 статті 36 названого Закону, за змістом пункту 1 якої обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Крім того, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті обмеження не поширюється на здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що на підставі постанови Правління НБУ від 02.09.2014 № 545 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив Банк", яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. В подальшому строк було продовжено до 30.12.2014.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив здійснити переказ коштів згідно з платіжними дорученнями № 1 від 03.07.2014, а також № 1, 2, 3 від 04.07.2014 з його поточного валютного рахунку № НОМЕР_1 на належний позивачу рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
В той же час, позивачем не доведено обставин, що після запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив Банк" на його рахунок у цьому банку надходили кошти для здійснення переказу.
Отже, в межах спірних правовідносин, матеріалами справи не підтверджується існування передбачених частиною 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обставин за яких обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті не застосовується.
Згідно з пунктом 1.25 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування від 05.07.2012 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/21893, під час виконання своїх повноважень Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.
Враховуючи наведене, зокрема що під час введення тимчасової адміністрації діють обмеження, визначені статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", несплачені з вини неплатоспроможного банку розрахункові документи підлягають поверненню клієнтові без виконання, суд небезпідставно зазначив, що платіжні доручення позивача не могли бути виконані, а тому підстав для визнання протиправними дій відповідачів відсутні.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у розмірі менше 10 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2014 позивачем було отримано через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, кошти: по рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті - 929,35 грн.; по рахунку № НОМЕР_3 у доларах США - 199 070,65 грн. (15 302,94 дол. США по курсу 1300,8652 грн. за 100,00 дол. США ), що підтверджується довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченко О.В. та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні 10.12.2014.
Таким чином, Фонд гарантування, в межах своїх повноважень, здійснив виплату позивачу коштів в сумі 200 000 грн., яка (сума) є гарантованою.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддіА.Б Парінов
О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2015 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.