17 лютого 2015 року Справа № 803/69/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зобов'язання вчинити дії,
Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі - ДФІ у Волинській області) звернулася в суд із позовом до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (далі - ДКП «Луцьктепло») про зобов'язання виконати пункт 5 на суму 125 169 грн. 97 коп. та пункт 6 на суму 46 641 грн. 28 коп. законних вимог від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738 в загальній сумі 171 811 грн. 25 коп.
У заяві про уточнення позовних вимог від 16 лютого 2015 року №03-15-07-14/1018 ДФІ у Волинській області просить суд зобов'язати ДКП «Луцьктепло» виконати наступні пункти законних вимог від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738:
- пункт 5, в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості та усунення порушення щодо завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт приватним підприємцем ОСОБА_1 на суму 2 793 грн. по об'єкту «Ремонт асфальтобетонних покриттів окремих вулиць та тротуарів міста», внаслідок завищення адміністративних витрат в акті виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2012 року;
- пункт 6, в частині проведення взаємозвірки з контрагентами та претензійної роботи щодо повернення коштів в сумі 46 641 грн. 28 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 1 травня 2012 року по 31 січня 2014 року, висновки якої викладені в акті від 8 травня 2014 року №060-28/012, встановлено ряд фінансових порушень та недоліків. З метою усунення виявлених порушень на адресу відповідача направлено лист-вимогу від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738. Однак, на час звернення позивача до суду, відповідачем не в повному обсязі вжито заходів щодо виконання виявлених порушень, зокрема, на загальну суму 171 811 грн. 25 коп.
Відповідач в поданому письмовому запереченні від 3 лютого 2015 року №771/08 пред'явленні позовні вимоги заперечив, з наступних підстав.
Пункт 5 законних вимог від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738 на суму 125 169 грн. 97 коп. повністю виконано ДКП «Луцьктепло» в липні 2014 року, а саме, в бухгалтерському обліку відображено дебіторську заборгованість та усунено порушення щодо завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 125 169 грн. 97 коп., що підтверджується роздруківками карток та оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках, про що було повідомлено позивача листом від 21 липня 2014 року №3741/05.
Щодо виконання пункту 6 законних вимог від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738 на суму 46 641 грн. 28 коп. відповідач повідомляє, що на виконання вимог ДФІ у Волинській області, з метою проведення взаємозвірок з контрагентами, заборгованість яких була списана з бухгалтерського обліку ДКП «Луцьктепло», відповідачем на їхню адресу було направлено акти звірок взаємних розрахунків для підписання, про що позивача було повідомлено листом від 21 липня 2014 року №3741/05. Акти звірок були направлені наступним контрагентам: НТПП «Енергосервіс», ДП «Центр розвитку ДПП», ТзОВ НВФ «Інпроект». При цьому, акти звірок не направлялись ТзОВ Автокліма» і ТзОВ «Нафтогазтранскарт» через відсутність на той момент відповідних юридичних осіб, а також ДП «Охоронна археологічна служба», у зв'язку із відсутністю інформації про місцезнаходження юридичної особи з таким ідентифікаційним кодом та назвою. Від контрагентів підписані примірники актів звірки взаємних розрахунків не повернуто. Таким чином, вважає, що у ДКП «Луцьктепло» відсутні підстави для поновлення в бухгалтерському обліку списаної безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 46 641 грн. 28 коп.
У зв'язку з наведеним, просив в задоволені позову відмовити.
Позивач в судове засідання представника не направив, однак 17 лютого 2015 року представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі. Уточнені позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача 17 лютого 2015 року подав заяву про розгляд справи без його участі.
У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що ДФІ у Волинській області в період з 10 лютого 2014 року по 8 травня 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДКП «Луцьктепло» за період з 1 травня 2012 року по 31 січня 2014 року, про що складено акт від 8 травня 2014 року №060-28/012.
Ревізією зафіксовано ряд порушень чинного законодавства, зокрема:
1) в червні 2012 між ДКП «Луцьктепло» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір підряду від 7 червня 2012 року №48 на суму 48 527 грн. по об'єкту «Ремонт асфальтобетонних покриттів окремих вулиць та тротуарів міста». Проведеною перевіркою встановлено, що виконання робіт за вищевказаним договором підряду відображено на загальну суму 48 527 грн., з яких в червні 2012 року - на суму 48 527 грн. При перевірці правильності визначення адміністративних витрат, коштів на покриття ризику та доплати в різниці в пенсійний фонд встановлено зайве їх включення в акті виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2012 року по об'єкту «Ремонт асфальтобетонних покриттів окремих вулиць та тротуарів міста», чим порушено підпункти 3.1.18.4 (адмінвитрати в будівництві не включаються для фізичних осіб-підприємців), 3.1.19 (проект на даний об'єкт не розроблявся) та 4.2.1 (кошти на соціальні відрахування включені в другий блок загальновиробничих витрат в акті виконаних робіт) ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 року №174 (із змінами, що діяли на момент виконання робіт) та завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 2 793 грн.;
2) у ревізійному періоді списано дебіторської заборгованості на загальну суму 46 641 грн. 28 коп. без проведення належної претензійно-позовної роботи, тобто підприємством допущено втрату боржника у зобов'язанні, чим порушено вимоги статтей 509, 610, 611 Цивільного кодексу України в частині вчинення відповідних правових дій для відшкодування боржниками завданих збитків від незаконних достовірних зобов'язань. Порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 46 641 грн. 28 коп.
ДКП «Луцьктепло» 27 травня 2014 року направило на адресу ДФІ у Волинській області заперечення на акт ревізії, у якому вказало, що дебіторська заборгованість була списана в бухгалтерському та податковому обліку як безнадійна на підставі П(С) 10 «Дебіторська заборгованість» та підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Також було вказано на недоцільність поновлення в бухгалтерському обліку цієї дебіторської заборгованості та проведення претензійно-позовної роботи через сплив строку позовної давності та у зв'язку із припиненням окремих юридичних осіб - дебіторів, а саме: ТзОВ «Автокліма» і ТзОВ «Нафтогазтранскарт».
На підставі акту від 8 травня 2014 року №060-28/012 ДФІ у Волинській області направлено ДКП «Луцьктепло» лист-вимогу від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», в якому перелічені ряд вимог з метою повного усунення виявлених порушень та зазначено дату зворотного інформування про вжиті заходи до 22 липня 2014 року. Так, зокрема:
- пунктом 5 вимагалося, відобразити в обліку дебіторську заборгованість та усунути порушення щодо завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт приватним підприємцем ОСОБА_1 на суму 2 793 грн. по об'єкту «Ремонт асфальтобетонних покриттів окремих вулиць та тротуарів міста», внаслідок завищення адміністративних витрат в акті виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2012 року;
- пунктом 6 вимагалося, провести взаємозвірки та поновити в бухгалтерському обліку списану дебіторську заборгованість без належного проведення претензійно-позовної роботи в сумі 46 641 грн. 28 коп., забезпечити повернення коштів.
Вказана вимога позивача оскаржена не була та є чинною на момент розгляду справи.
Листом від 21 липня 2014 року №3741/05 відповідач повідомив про вжиті заходи щодо виконання вимоги, проте, ДКП «Луцьктепло» не відображено в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку із завищенням вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 2 793 грн. по підприємцю ОСОБА_1, не проведено взаємозвірки та не поновлено в бухгалтерському обліку списану дебіторську заборгованість без належного проведення претензійно-позовної роботи в сумі 46 641 грн. 28 коп., не забезпечено повернення коштів.
ДФІ у Волинській області 16 лютого 2015 року на адресу ДКП «Луцьктепло» надіслано лист про уточнення вимог за №03-060-14-14/1017, в якому пункт 6 вимоги ДФІ у Волинській області викладено в наступній редакції: «Провести взаємозвірки з контрагентами та претензійну роботу щодо повернення коштів в сумі 46 641,28 грн.».
Статус, функції та правові основи діяльності державної фінансової інспекції України визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 «Про Положення про Державну фінансову інспекцію України».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» підпункту 5 пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, підпункту 6.5 пункту 6 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підпункту 6.5 пункту 6 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2011 року №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за №1212/19950, всі фінансові інспекції і їх структурні підрозділи - державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, мають право здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ - місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних фондів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установ і суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також підприємств, установ, організацій, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно.
За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пунктів 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Частиною другою статті 15 даного Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги органу державного фінансового контролю, якщо вони не були оскаржені у встановленому законом порядку, є обов'язковими до виконання для підконтрольної установи.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає в діях ДФІ у Волинській області порушень діючого законодавства при винесені вимоги від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738 та приходить до висновку, що позивач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання ДКП «Луцьктепло» виконати пункт 5, а саме, відобразити в обліку дебіторську заборгованість та усунути порушення щодо завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт приватним підприємцем ОСОБА_1 на суму 2 793 грн. по об'єкту «Ремонт асфальтобетонних покриттів окремих вулиць та тротуарів міста», внаслідок завищення адміністративних витрат в акті виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2012 року; пункт 6, а саме, провести взаємозвірки з контрагентами та претензійну роботу щодо повернення коштів в сумі 46 641 грн. 28 коп. слід задовольнити.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» (43007, Волинська область, вулиця Гулака-Артемовського, будинок 20, код ЄДРПОУ 30391925) виконати пункти 5 і 6 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 23 червня 2014 року №03-060-14-14/4738.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк