ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.02.2015Справа №910/3086/15-г
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Вітюк Олени Віталіївни
до Фізичної особи-підприємця Блошко Наталії Володимирівни; Фізичної особи-підприємця Кужель Артема Сергійовича
про визнання договору недійсним
Фізична особа-підприємець Вітюк Олена Віталіївна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Блошко Наталії Володимирівни; Фізичної особи-підприємця Кужель Артема Сергійовича про визнання договору недійсним.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява без номеру від 08.02.2015 (вх. №3086/15 від 11.02.2015) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява без номеру від 08.02.2015 (вх. №3086/15 від 11.02.2015) та додані до неї документи містять оригінали фіскальних чеків №2533 та №2534 про здійснення поштової операції з пересилання поштових відправлень, а додані позивачем до позовної заяви описи вкладення у цінний лист від 08.02..2015 вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачам не містить.
З наведених описів вкладення у цінний лист вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідачів (ФОП-Блошко Н.В.; ФОП-Кужель А.С.) "позовну заяву про визнання недійсним договору №1/010412 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2012 р. разом з додатками".
Втім, вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачам заявником не зазначено, що позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 56 ГПК України та достовірно встановити факт направлення відповідачам саме доданих до позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
Документи, що підтверджують надсилання відповідачам копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем на адресу відповідачів не направлено позовну заяву з доданими до неї документами, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно п. 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
У п.2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Однак, до позовної заяви без номеру від 08.02.2015 (вх. №3086/15 від 11.02.2015) позивачем додана квитанція №9 від 09.02.2015 року, в якості доказу сплати судового збору, яка не оформлена належним чином, а саме на зазначеній квитанції відсутні підписи відповідальних осіб та відбиток печатки платника (позивача).
Абзацем 3 п. 2.22. зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи, що є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п.4 ст. 63 ГПК України.
Крім того, згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізит "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані до позовної заяви без номеру від 08.02.2015 докази не засвідчені належним чином, оскільки на останніх відсутні відмітки відповідно до вказаних вище вимог.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя А.В.Яковенко