33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" лютого 2015 р. Справа № 918/1043/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Петухов М.Г.
при секретарі судового засідання Яцюку В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Горчак Ю.П. - представника за довіреністю від 06.01.2015р. №08-6
від відповідача: Тияри А.О. - представника за довіреністю від 05.01.2015р.
прокурор: Марщівської О.П. - службове посвідчення №019161 від 30.07.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнешляхбуд"
на рішення господарського суду Рівненської області від 10.09.2014р.
у справі №918/1043/14 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом заступника прокурора міста Рівного в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, м.Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнешляхбуд", с.Нова Любомирка, Рівненський район, Рівненська область
про стягнення 161850 грн. 62 коп.
Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні 17.02.2015р. оголошувалась перерва до 20.02.2015р., 10год.00хв.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.09.2014р. у справі №918/1043/14 задоволено позов заступника прокурора міста Рівного в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнешляхбуд» про стягнення 161850 грн. 62 коп.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 161 850,62 грн. збитків, 3 237 грн. 01 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- договір оренди земельної ділянки між ТзОВ «Рівнешляхбуд» та Рівненською міською радою було визнано укладеним на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 12.07.2013р. у справі №918/671/13 за позовом Рівненської міської ради до ГТзОВ «Рівнешляхбуд» про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки. Зазначеним рішенням було визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця. Ухвалою суду від 28.10.2013р. було виправлено описку у судовому рішенні та визначено, що саме 28.10.2013р. ТзОВ «Рівнешляхбуд» розпочало сплату орендної плати та необхідних податкових платежів, які слід сплачувати в такому випадку.
- відповідно до абз. 2 п.п. 1.3. п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 єдиною правовою підставою для нарахування та сплати орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, а зважаючи на той факт, що договір оренди землі було визнано укладеним у судовому порядку та визначено момент виникнення обов'язку сплати орендної плати за землю 28.10.2013р., з якого апелянт розпочав сплату орендної плати за землю, що підтверджується копією довідки від 19.12.2014р. №36 (а.с. 115), відтак, твердження позивача щодо сплати орендної плати за землю з 18.02.2012р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги та у судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, вважаючи рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заступник прокурора у місті Рівне у письмовому відзиві від 15.01.2015р. №58-227вих-15 на апеляційну скаргу та прокурор у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просять оскаржене рішення господарського суду Рівненської області від 29.12.2014р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рівненська міська рада у письмовому відзиві від 21.01.2015р. №05-20 на апеляційну скаргу та її представник у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просять оскаржене рішення господарського суду Рівненської області від 29.12.2014р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської міської ради від 8 квітня 2010 року №3400 ГТзОВ «Рівнешляхбуд» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 19 934 м2, яка знаходиться у місті Рівному по вулиці Олексинській, 31-В.
Рішенням Рівненської міської ради від 17 листопада 2011 року № 1334 був затверджений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.2009р. №2/122 передано її в оренду ГТзОВ «Рівнешляхбуд» строком на 49 років, зобов'язано останнє у тримісячний термін з дня прийняття даного рішення Рівненською міською радою виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування зазначеною ділянкою.
Однак, відповідач у тримісячний термін вказівку міської ради щодо виготовлення та отримання правовстановлюючого документа на зазначену у рішенні земельну ділянку не виконав, договір земельної ділянки з Рівненської міською радою не уклав, що фактично призвело до використання земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів у період з 18.02.2012р. по 11.07.2013р.
Даний факт підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/671/13 від 12.07.2013р. за позовом Рівненської міської ради до ГТОВ «Рівнешляхбуд» про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, яким визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 19749 м.кв. по вул. Олексинській, 31-в у м. Рівне.
Разом з тим, даним рішенням був встановлений факт ухилення відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно, набуте згідно рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.2009р. у справі №2/122.
Згідно з п.5 договору, визнаного судом укладеним, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 868 941, 12 грн. (три мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 12 коп.) - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №04-09/92 виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01 січня 2012 року.
Відповідно до п.9 вказаного договору оренди землі (з урахуванням ухвали суду від 28.10.2013р. про виправлення описки) за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік становить 116 068 грн. 23 коп., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11 лютого 2014 № 26 затверджено акти про визначення збитків, заподіяних внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю та неодержання плати за оренду земельних ділянок (а.с. 26). Так, вказаним рішенням, зокрема, було затверджено акт від 18.12.2013 року № 6 про визначення збитків, заподіяних товариством внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на вулиці Олексинській, 31-В (а.с.27-31).
За вказаних обставин, заступник прокурора міста Рівного звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненскьої міської ради до ГТзОВ "Рівнешляхбуд", посилаючись, зокрема, на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст. 22 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 156, 206 Земельного кодексу України та ст. 2 ГПК України, вказуючи на те, що відповідач у встановлені строки не уклав з позивачем відповідного договору оренди та у період з 18.02.2012р. по 11.07.2013р. користувався земельною ділянкою без правовстановлючих документів, чим завдав збитків, які полягають у ненадходженні грошових коштів до місцевого бюджету у розмірі 377329,14грн.
Заявою від 01.09.2014р. №56-7063вих-14 прокурор зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 161850,62грн. збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлючих документів, вказуючи на помилковість попереднього розрахунку (а.с.79-89).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 10.09.2014р. позов задоволено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Нормами ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі.
Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Рішенням Рівненської міської ради від 17 листопада 2011 року № 1334 був затверджений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, передано її в оренду ГТзОВ «Рівнешляхбуд» строком на 49 років та зобов'язано останнього у тримісячний термін з дня прийняття даного рішення виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування зазначеною ділянкою.
Згідно з ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Судом встановлено, відповідач, порушуючи норми земельного законодавства, протягом періоду з 18.02.2012р. (перший день спливу трьохмісячного терміну, встановленого для виготовлення та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку) по 11.07.2013р. (день, що передує дню прийняття рішення господарським судом Рівненської області у справі №918/671/13 від 12.07.2013р. за позовом Рівненської міської ради до ГТОВ «Рівнешляхбуд» про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, яким визнано укладеним договір земельної ділянки площею 19749 м.кв. по вул. Олексинській, 31-в, у м. Рівне.), фактично використовував спірну земельну ділянку без виготовлення та оформлення відповідних правовстановлюючих документів, чим спричинено Рівненській міській раді збитки у вигляді неотриманої орендної плати у розмірі 161850,62грн..
Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У п.п. 3.7., 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відпосин" від 17.05.2011р. №6 зазначено, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284. Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (пункт 2 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Разом з тим, рішенням 26 сесії 6 скликання Ради від 2 квітня 2009 року № 2906 затверджено Порядок визначення та відшкодування Рівненській міській раді збитків, заподіяних внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю та неодержання плати за оренду земельних ділянок, який згідно зі статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на відповідній території.
Пунктом 5.1 затвердженого міською радою порядку передбачено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.
Визначення сум збитків покладається на комісію з питань визначення збитків власнику землі - Рівненській міській раді (пункт 6.1 даного порядку).
Як зазначалося, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11 лютого 2014 №26 затверджено, зокрема, акт від 18.12.2013р. № 6 про визначення збитків, заподіяних товариством внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на вулиці Олексинській, 31-В (а.с. 27-31).
Згідно з пунктами 7.1-7.2 затвердженого міською радою порядку визначення та відшкодування Рівненській міській раді збитків, заподіяних внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю та неодержання плати за оренду земельних ділянок, після затвердження акта про визначення збитків рішенням виконавчого комітету ради, Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради у п'ятиденний строк надсилає суб'єктам повідомлення про необхідність відшкодування збитків та договір про добровільне відшкодування збитків.
Судом встановлено, що у встановлений вказаним порядком строк Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради надіслало відповідачу відповідне повідомлення про необхідність відшкодування збитків, а також договір про їх добровільне відшкодування, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист та копією відповідного розрахункового документа (а.с. 25-26).
У той же час судом встановлено, що вищезазначена вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, сума збитків, заподіяних внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю та неодержання плати за оренду земельних ділянок, у добровільному порядку відповідачем не сплачена.
У матеріалах справи наявний розрахунок суми збитків, заподіяних відповідачем позивачу за використання земельної ділянки площею 19 749м2 по вул.Олексинській, 31-В у м.Рівне, без правовстановлюючих документів, який доданий заступником прокурора міста Рівне до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 1 вересня 2014 року №56-7063 вих-14, як доказ обґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми збитків (а.с. 86-87).
Перевіривши вказаний розрахунок суми збитків, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, відповідно до норм чинного законодавства, правомірно нарахував відповідачу збитки у розмірі 161850,62грн. за використання останнім земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 18.02.2012 по 11.07.2013р.
Таким чином, суд першої інстанції цілком правомірно задоволив позов прокурора, стягнувши з відповідача на користь позивача 161 850 грн. 62 коп. збитків.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Це стосується, у даному випадку, відповідача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує вимоги апеляційної скарги.
Проте, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відтак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 10.09.2014р. у справі №918/1043/14 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ГТзОВ "Рівнешляхбуд" сплатило судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 3773,29грн. (квитанція №34724078 від 19.12.2014р. на суму 3773,29грн.).
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі.
З урахуванням того, що ціна позову складає 161850,62грн., судовий збір з даної суми за подання апеляційної скарги становить 1618,51грн.
З огляду на викладене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику надлишково сплачену суму судового збору, що становить 2154,78грн. (3773,29грн. - 1618,51грн.).
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 10.09.2014р. у справі №918/1043/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Рівнешляхбуд", с.Нова Любомирка Рівненський район, Рівненська область - без задоволення.
2. Справу №918/1043/14 повернути до господарського суду Рівненської області.
3. Ухвалою суду повернути ТзОВ "Рівнешляхбуд" з Державного бюджету України 2154,78грн. судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж передбачено Законом.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.