ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.02.2015Справа №910/26825/14
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
до Фізичної особи-підприємця Стецюри Ярослава Анатолійовича
про стягнення 26594,37 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача Нікеркін М.В. (дов. № 2835-К-О від 05.08.2014)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Стецюри Ярослава Анатолійовича (далі за текстом - відповідач) про стягнення 26 594,37 грн. заборгованості за договором, яка включає в себе 17 889, 98 грн. - заборгованість за кредитом, 5 565, 77 грн. - заборгованість по процентам, 2 172, 56 грн. - пені, 966, 06 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/26825/14, розгляд справи призначено на 13.01.2015.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2015 розгляд справи № 910/26825/14 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 03.02.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судове засідання 03.02.2015 представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати заборгованості відповідно до договору банківського обслуговування № б/н від 01.11.2011 станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.
Представник позивача у судове засідання 03.02.2015 з'явився, надав усні пояснення по справі, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав у повному обсязі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 01.11.2011, в частині оплати належних за договором платежів (кредитної заборгованості).
Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
Фізична особа - підприємець Стецюра Ярослав Анатолійович, в якості клієнта за умовами договору, звернувся до позивача, як банку за умовами договору з заявою від 01.11.2011 про відкриття рахунку (далі - заява). Заяву підписано відповідачем.
Згідно з заявою відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26008060741025 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до 3.2.1.16. умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1 умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет банк, sms-повідомлення або інших).
Відповідно до п. 3.2.1.1.3. умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.2.1.1.5. умов передбачено, що кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (систем клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).
Відповідно до 3.2.1.1.8. умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "угода").
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 28 000,00 грн.
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4.1 яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно з п. 3.2.1.4.1.1. умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2., у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитам проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту; передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно п. 3.2.1.4.9. Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його прострочення, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктом 3.2.1.6.1. умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт на рахунок № 26008060741025 у встановлених розмірах: 02.11.2011 - 4 800,00 грн., 06.06.2012 - 9 000,00 грн., 21.06.2013 - 5 000,00 грн., 18.07.2013 - 5 500,00 грн., 27.08.2013 - 10 500,00 грн., 23.09.2013 - 16 500,00 грн., 16.10.2013 - 27 000,00 грн., 12.11.2013 - 28 000, 00 грн., 28.01.2014 - 18 000, 00 грн., 01.03.2014 - 18 000,00 грн., 02.03.2014 - 16 945,84 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про розміри встановлення кредитних лімітів від 06.10.2014 вих. № 08.7.0.0.0/141106085935.
Відповідачем, за твердженням позивача, по справі було допущено порушенням зобов'язань за договором обслуговування, внаслідок чого відповідач станом на 31.10.2014 має заборгованість перед позивачем - 26 594, 37 грн. яка складається з наступного:
17 889, 98 грн. - заборгованість за кредитом;
5 565, 77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
2 172, 56 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
966, 06 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 01.10.2014 № 11101K2J4S04N, в якій вимагав від останнього виконання грошового зобов'язання за договором та сплати заборгованості, а саме: 17 889, 98 грн. - тіла кредиту, 4 730, 91 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 966, 06 грн. - заборгованості з комісії за користування кредитом, 1 672, 91 грн. заборгованість з пені. Однак, вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення, доказів іншого матеріали справи не містять.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Отже, між сторонами шляхом підписання відповідачем заяви на відкриття рахунку 01.11.2011 було укладено договір банківського обслуговування б/н від 01.11.2011.
За своєю правовою природою договір банківського обслуговування б/н від 01.11.2011 є кредитним договором, отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто, позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Будь-яких доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 26 594,37 грн. сторонами спору суду не надано.
З огляду на викладене та перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з 17 889,98 грн. боргу за кредитом, 5 565,77 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 2 172,56 грн. боргу за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 966,06 грн. боргу по комісії за користування кредитом, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а, отже, є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодекс і визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту, сплати відсотків та комісії.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.2.1.5.4. Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача з яким погоджується суд, становить 2 172,56 грн. за період з 10.06.2013 по 31.10.2014.
Вимоги позивача в частині стягнення 2 172, 56 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стецюри Ярослава Анатолійовича (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, буд. 3, кв.99; реєстраційний номер облікової картки платника податків 2897017250; в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження") на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) 17 889 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 98 коп. заборгованості за кредитом, 5 565 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 77 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 56 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 06 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.02.2015.
Суддя Г.П. Бондаренко