17 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4895/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представника відповідача - Чайки В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області /надалі - позивач; УПФУ в м. Кременчуці/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області /надалі - відповідач/, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.01.2015 № 146/06-21 , яка була прийнята до розгляду, про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 15668 грн. 64 коп., витрачених за період з 01.11.2012 по 31.10.2014 на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав; стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 10228 грн. 59 коп., витрачених за період з 01.11.2012 по 31.10.2014 на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті до заліку та не відшкодовано витрати по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку, призначених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття ОСОБА_3, а також виплаченої ОСОБА_5 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, що понесені Пенсійним фондом України за період з 01.11.2012 по 31.10.2014.
29.12.2014 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач зазначає, що особи, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на виробництві на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Пояснює, що діючим законодавством не передбачено порядок відшкодування виплачених пенсій потерпілим Пенсійним фондом України за рахунок відділень Фонду. Вважає, що сторони позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні. Зазначає, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не зверталися до відповідача із заявами про призначення їм страхових виплат та у відділенні відсутні особові справи вказаних осіб, тому відсутні підстави для відшкодування їм пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Наголошує, що позивач звернувся до суду з даним позовом з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області не прийнято до заліку суму витрат: на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, виплат щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3, а також витрат на виплату пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.11.2012 по 31.10.2014 у загальній сумі 10228 грн. 59 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів щомісячної звірки витрат, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та розрахунками суми пенсій.
При цьому, відповідачем не прийнято до заліку суму витрат: на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, виплат щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3, а також витрат на виплату пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.11.2012 по 30.04.2014 в загальній сумі 6311 грн. 43 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що підписання актів щомісячної звірки та складення таблиць розбіжностей до них відбувалось щомісяця (у наступному місяці за попередній). Тобто, позивач був обізнаний із відмовою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області від прийняття до заліку та відшкодування сум витрат з моменту підписання акта звірки та таблиці розбіжностей. Так, зокрема, акт щомісячної звірки за січень 2014 підписано сторонами 11.02.2014, акт щомісячної звірки за лютий 2014 підписано 13.03.2014, акт щомісячної звірки за березень 2014 підписано 08.04.2014, акт щомісячної звірки за квітень 2014 підписано 12.05.2014.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Частиною 1, 3, 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Даний позов Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області було здано на пошту 08 грудня 2014 року, що підтверджується відміткою поштової установи на конверті, який наявний у матеріалах справи. А отже, вказаний позов подано позивачем до суду лише 08 грудня 2014 року.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду відносно вимог про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав та про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Частиною 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Позивачем не надано доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, та не наведено обставин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав та про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав.
Судом встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано позивачу суму витрат: на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, виплат щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3, а також витрат на виплату пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в загальному розмірі 3917 грн. 16 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів щомісячної звірки витрат, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності та розрахунками суми пенсій.
Зокрема, відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано позивачу суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної ОСОБА_3, та виплат щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3 за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в загальній сумі 317 грн. 16 коп. /66 грн. 36 коп. (основний розмір пенсії) + 250 грн. 80 коп. (щомісячна цільова допомога)/.
Також, відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано позивачу суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної ОСОБА_4 за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в загальній сумі 900 грн.
Згідно наявних у матеріалах справи документів, нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_3 стався 16.01.2008 на ЗАТ "Мир+", м. Москва, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві № 1, копія якого наявна у матеріалах справи.
Нещасний випадок з ОСОБА_4 стався 13.10.1999 на РАО "ДЄС Росії" АТ "Завод крупнопанельного домобудівництва та будматеріалів", м. Кодинськ, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві № 1, копія якого наявна у матеріалах справи.
Даним особам позивачем призначено пенсію по інвалідності.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування /надалі - Основи/ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно частини 2 статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1105-XIV), якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Підпунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року N 5-4/4 /далі по тексту - Порядок/ передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, сума витрат позивача на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та на виплату щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3 підлягала відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в загальній сумі 1217 грн. 16 коп., а тому відповідач повинен був прийняти їх до заліку для відшкодування згідно порядку, затвердженого постановою від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано позивачу витрати на виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, громадянці ОСОБА_5 за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в загальному розмірі 2700 грн.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Підпунктом "д" пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Протоколом № 427 від 20.12.2013, копія якого наявна у матеріалах справи, громадянці ОСОБА_5 було призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_7, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно акту про нещасний випадок № 44 нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_7 стався ІНФОРМАЦІЯ_3 на ТОВ "КНГ-Сервіс" /Ханти-Мансійськ АО-Югра, Тюменська область, м. Нягань, 10-й проїзд, буд. 4/, в результаті чого ОСОБА_7 помер в Пуровському районі, Ямало-Ненецького автономного округу, Росія, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи.
Факт перебування ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_7 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданим Крюківським ВРАЦС Кременчуцького міського управління юстиції 23.07.2010.
Громадянка ОСОБА_5 як безробітна на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, що підтверджується довідкою Кременчуцького МЦЗ № 5621 від 29.11.2013, копія якої наявна у матеріалах справи.
Згідно копії довідки ТОВ "Житлорембудсервіс" № 3823 від 04.12.2013 громадянка ОСОБА_5, разом з сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за однією адресою, чоловік ОСОБА_7 був знятий з реєстрації за цією ж адресою 03.12.2013 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією довідки ТОВ "Житлорембудсервіс" № 3823 від 04.12.2013.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату ОСОБА_5 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в сумі 2700 грн.
Доводи відповідача про те, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлено лише механізм відшкодування коштів на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України, суд не бере до уваги, оскільки Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, тому що встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення спірних сум.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 3917 грн. 16 коп., витрачених на виплату пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року та стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 25913486) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789) коштів в сумі 3917 грн. 16 коп., витрачених на виплату пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року, - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивачем у даній справі заявлено вимогу про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 15668 грн. 64 коп., витрачених за період з 01.11.2012 по 31.10.2014 на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав.
При цьому, згідно наданих позивачем до суду розрахунків /а.с. 13, 123, 124/ відповідачем не прийнято до заліку суму витрат: на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, виплат щомісячної цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3, а також витрат на виплату пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.11.2012 по 30.04.2014 в сумі 6311 грн. 43 коп., а за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 в сумі 3917 грн. 16 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів щомісячної звірки витрат, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності.
Отже, загальна сума коштів, витрачених позивачем на виплату пенсії та цільової допомоги на прожиття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, включених до актів щомісячної звірки, не прийнятих до заліку та не відшкодованих відповідачем за період з 01.11.2012 по 31.10.2014, складає 10228 грн. 59 коп.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано до суду жодних доказів того, що ним витрачено на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, за період з 01.05.2014 по 31.10.2014 кошти в сумі 5440 грн. 05 коп. (15668 грн. 64 коп. - 10228 грн. 59 коп.), а також доказів того, що вказана сума включалася позивачем до актів щомісячної звірки за вказаний період.
Більш того, у заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що первинні розрахунки невідшкодованої суми по громадянам ОСОБА_3 (1268 грн. 64 коп.) та ОСОБА_5 (10800 грн.) /а.с. 8, 18/ містять помилки.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 5440 грн. 05 коп., витрачених за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Отже, у задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 5440 грн. 05 коп., витрачених за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, - слід відмовити.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 3917 грн. 16 коп., витрачених на виплату пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 25913486) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789) кошти в сумі 3917 грн. 16 коп. (три тисячі дев'ятсот сімнадцять гривень шістнадцять копійок), витрачені на виплату пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року.
У задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 5440 грн. 05 коп., витрачених за період з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, - відмовити.
Залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області щодо неприйняття до заліку та невідшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав та про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області коштів в сумі 6311 грн. 43 коп., витрачених за період з 01.11.2012 року по 30.04.2014 року на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.
Суддя С.С. Сич