29 січня 2015 року м. Київ К/800/35188/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Ялтинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Ялтинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року, позов задоволено. Рішення 26 сесії 6-го скликання Ялтинської міської ради № 286 від 26.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у затвердженні технічної документації з землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, АДРЕСА_1 із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради - визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Ялтинську міську раду АР Крим на найближчій сесії після отримання постанови суду для виконання, розглянути технічну документацію ОСОБА_3 з землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, АДРЕСА_1 із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради, та прийняти рішення відповідно до вимог закону та обставин, зазначених в постанові суду. Зобов'язано Ялтинську міську раду у місячний строк з моменту набрання чинності постанови суду та проведення пленарного засідання Ялтинською міською радою надати суду звіт про виконання судового рішення.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ялтинська міська рада подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_1
Рішенням Ялтинської міської ради № 670 від 23.04.2010 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0589 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 із земель , що належить Ялтинській міській раді».
Рішенням ради № 747 від 06.07.2010 року було внесено зміни до рішення № 670 від 23.04.2010 року і рішення відносно ОСОБА_3 було викладено у новій редакції:
- п. 1 - «дати дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації з землеустрою в частині оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1 з наступною передаючою 1\2 долі земельної ділянки у власність на землях Ялтинської міської ради 1\2 частки земельної ділянки залишити за Ялтинською міською радою»;
- п. 2 - «зобов'язати ОСОБА_3, замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації по землеустрою».
На виконання вказаного рішення позивач виготовив технічну документацію та надав її для затвердження Ялтинській міській раді.
Зазначена технічна документація розроблена та узгоджена у встановленому законом порядку з усіма відповідними службами.
Проте, рішенням Ялтинської міської ради № 286 від 26.12.2012 року позивачу відмолено у затвердженні технічної документації з землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0607 га для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, АДРЕСА_1 із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради».
Підставами для відмови були: по перше - заявник повинен був складати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність, а не технічну документацію з землеустрою, по друге - розмір земельної ділянки, на яку надано дозвіл не відповідає площі земельної ділянки, на яку позивач склала технічну документації, по - третє - надання позивачу земельної ділянки буде порушувати права та законні інтереси інших співвласників домоволодіння на придбання земельної ділянки у власність та по - четверте - земельний кодекс України взагалі не передбачає спільну комунально-приватну власність земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено, відповідач прийняв рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою.
У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, доводи відповідача з приводу того, що позивач не виготовила необхідну проекту документацію до уваги судом прийняті бути не можуть, оскільки позивачем виконано вимоги ради.
Крім того, з тексту резолютивної частини рішення ради № 747 від 06.07.2010 року слідує, що даючи ОСОБА_3, дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою Ялтинська міська рада не визначила конкретний розмір земельної ділянки для складання технічної документації. Тому посилання Ялтинської міської ради на те, що позивачу дано дозвіл на складання технічної документації з землеустрою на 0,0589 га., а вона виготовила технічну документацію на земельну ділянку площею 0,0607га., як на підставу для відмови в затвердженні такої технічної документації є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам.
Як встановлено, крім позивача ніхто з співвласників домоволодіння за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1 до ради з заявою про надання їм дозволу на складання проекту землеустрою чи технічною документації до теперішнього часу не звертався. Відповідно законні права та інтереси інших співвласників будинку у випадку затвердження технічної документації позивачу порушені не будуть. 1\2 частка земельної ділянки залишається у віданні Ялтинської міської ради, вона має чітко визначені межі та площу, що дозволить у майбутньому безперешкодно передати її у власність чи оренду іншим співвласникам будинку. За позивачем буде зареєстровано право власності на 1\2 частку ділянки, яка має свої межі, визначені рішенням Ялтинського міського суду про порядок користування земельною ділянкою.
Так, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14.03.2002 року було визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,0589 га., що перебувала у спільному користуванні співвласників будинку. Вказаним порядком передбачалось , що у користування ОСОБА_4, та ОСОБА_5, яким належала 1\2 частина домоволодіння надається земельна ділянка площею 294,5 кв.м., ОСОБА_6, яка була власницею другої половини домоволодіння також було надано у користування земельну ділянку площею 294,5 кв.м.
Отже, ОСОБА_3, за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_6, належну їй частку будинку і стала правонаступницею щодо користування земельною ділянкою.
Посилання відповідача на ту обставину, що Земельним кодексом України не передбачено передача земельної ділянки у спільну комунально-приватну в власність не може бути прийнято до уваги. У законодавстві відсутня норма, яка забороняє передачу у власність особи частини земельної ділянки, інша частина якої належить до комунальної власності.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Ялтинської міської ради відхилити, постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: