05 лютого 2015 року м. Київ К/800/9818/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберон-Трейд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2013 №100270000/2013/300571/2.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.08.2012 року між ТОВ «Оберон-Трейд» (Сторона В) та компанією «MOSELLE GROUP LTD» (Сторона А) укладено контракт № 120803-1/UA, згідно з яким Сторона А зобов'язується продати, а Сторона В зобов'язується оплатити та прийняти у власність товар автомобільні шини за ціною, вказаною в інвойсах. Відповідно до умов Контракту оплата здійснюється Стороною В у доларах США на розрахунковий рахунок Сторони А на умовах 30% передоплати.
16.05.2013 декларант заявив за митною декларацією № 100270000/2013/162361 товар «шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів та автобусів з індексом навантаження більш як 121 всесезонні з універсальним протектором: DOUBLESTAR BRAND TYRES 275/70R22.5DSR266 з індексом навантаження 148/145 - 196 шт., DOUBLESTAR BRAND TYRES 215/75R17.5DSR116, індекс навантаження - 126/124 - 200 шт. Торгівельна марка DOUBLESTAR, виробник «Qingdao Doublestar Tyre Industrial Co.LTD» для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Митну вартість товару було заявлено у розмірі 65709 доларів США, тобто 525 212,04 гривень, а за одиницю товару - 165,9 доларів США, тобто 1 226,3 грн.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» було подано до митного органу: контракт від 03.08.2012 № 120803-1/UA, укладений між ТОВ «Оберон-Трейд» та компанією «MOSELLE GROUP LTD» з додактковими угодами до нього № 1 від 03.01.2013 та № 2 від 14.01.2013; інвойс від 04.03.2012 № MG20130304; договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 29.01.2012 № 29/01/13-1; довідку про транспортні витрати від 13.05.2013 № 3101/05-13, видану ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч, Ді»; платіжне доручення № 8 від 07.03.2012.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару посадовою особою митного органу виявлено розбіжності у наданих до митного оформлення документах, зокрема в інвойсі від 04.03.2012 № MG20130304 зазначено умови поставки FOB Qingdao, що не відповідає пункту 6 контракту від 03.08.2012 № 120803-1/UA, а термін оплати не відповідає терміну, зазначеному в інвойсі.
У зв'язку з цим, митницею було запропоновано ТОВ «Оберон-Трейд» надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митну вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами контракту; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Крім того, митниця відмовила позивачу в прийнятті митної декларації ДМВ-1 № 100270000/2013/166923 від 18.06.2013 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість товару та невірно вибраний метод її розрахунку.
18.06.2013 року Київською регіональною митницею прийнято рішення № 100270000/2013/300070/2 про коригування митної вартості товарів, із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.06.2013 року № 100270000/2013/01189.
17.05.2013 року Київською регіональною митницею прийнято рішення № 100270000/2013/300571/2 про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Митна вартість товару визначена на рівні 84349,18 доларів США, тобто 674207 гривень, а за одиницю товару - 213 доларів США (1702,5 грн.).
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу
Відповідно до частин 6, 7 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до вимог статті 63 МКУ для застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) необхідна інформація від виробника товарів щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну, загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно із частинами 1 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Пунктом 2 (а) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Згідно із пунктом 2 (b) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватись на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
У графі 33 оскарженого рішення є посилання на подібний товар, митне оформлення якого здійснено за МД від 09.04.2013 № 100270000/2013/158081, проте представником митниці не доведено наявність вказаних обставин.
Крім того, частиною 3 статті 53 МКУ визначено вичерпний перелік підстав для витребування додаткових документів. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Проте, наявність розбіжностей в документах, поданих позивачем, про що зазначено у графі 33 оскарженого рішення, спростовуються встановленими у цій справі фактичними обставинами.
Відповідно до пункту 6 контракту базис поставки: CPT Kiev, Ukraine. Згідно із підпунктом 6.4 пункту 6 контракту для поставки також можуть застосовуватись наступні умови поставки CIF Одеса або Ілічівськ, України, CPT Київ, України або інші, визначені у Специфікації чи в Рахунку.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказана в інвойсі від 04.03.2012 № MG20130304 умова поставки FOB Qingdao, China не суперечить пункту 6 контракту.
Відповідно до підпункту 7.4 розділу 7 контракту Сторона В (ТОВ «Оберон-Трейд») здійснює передплату в розмірі 30% ціни товару, вказаної у Специфікації або Рахунку, після підтвердження та розміщення заказу, 70% протягом 10 робочих днів після відправки товару із порту відвантаження.
Згідно із платіжним дорученням від 07.03.2013 № 8 позивачем ТОВ «Оберон-Трейд» перераховано на рахунок компанії «MOSELLE GROUP LTD» 16470 доларів США, тобто 30% ціни товару, а платіжним дорученням від 10.03.2013 № 10 - 38 430 доларів США, тобто решту 70% ціни товару.
Враховуючи вищевикладене, рішення від 17.05.2013 року №100270000/2013/300571/2 про коригування митної вартості товарів є необгррунтованим.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: