"19" лютого 2015 р. м. Київ К/800/2344/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченкор Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а-2560/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, -
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2013 року, позов задоволений частково, визнані незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Калуш Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні і виплаті недоплаченого підвищення до пенсії "дітям війни" з 1 вересня 2010 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуш Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченого підвищення до пенсії "дітям війни" у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і визначеному Законом України "Про державний бюджет України" на відповідні роки, з 1 вересня 2010 року з врахуванням проведених у цей час виплат, в задоволенні решти позову відмовлено.
ОСОБА_2 відповідно свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 24.10.2013 року відкрите виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 19.09.2013 року.
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи тим, що стягувач помер, а вона являється дружиною померлого.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, заяву задоволено, проведена заміна сторони виконавчого провадження по справі №2-а-2560/11 - ОСОБА_2 на ОСОБА_1.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями про заміну сторони виконавчого провадження управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено що постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2013 року, позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії задоволений частково. Визнані незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Калуш Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні і виплаті недоплаченого підвищення до пенсії "дітям війни" з 1 вересня 2010 року та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченого підвищення до пенсії "дітям війни" у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і визначеному Законом України "Про державний бюджет України" на відповідні роки, з 1 вересня 2010 року з врахуванням проведених у цей час виплат.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 є дружиною позивача ОСОБА_2 з 2008 р.. Оскільки рішення судів щодо позивача про перерахунок пенсії не виконані заявник, як спадкоємець, звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження послалися на ті обставини, що відповідно ст.1227 ЦК України заявник, як правонаступник та спадкоємець, має право на отримання суми пенсії, яка не була отримана спадкодавцем.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцю, але не були одержані за життя, передаються членам сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Заявник, як дружина померлого є його спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до ст.1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Аналізуючи зміст наведеної законодавчої норми колегія суддів вважає, що зазначена стаття стосується нарахованих сум пенсії, але не виплачених у зв'язку зі смертю їх отримувача.
За рішеннями судів першої та апеляційної інстанції зобов'язано відповідача саме провести перерахування пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, у відсотках від мінімального розміру пенсії, тобто судами не визначалася конкретна сума перерахунку пенсії, а на час відкриття виконавчого провадження позивач помер і на момент його смерті не була нарахована відповідна сума виплат пенсії спадкодавця згідно рішень судів.
Виходячи з наведеного на момент смерті ОСОБА_2 відповідачем не було здійснене нарахування останньому присуджених сум, відповідно зазначені суми не належали ОСОБА_2.
Враховуючи викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до необґрунтованих та помилкових висновків про наявність підстав задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з підстав смерті позивача по справі як спадкоємця.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми процесуального права про задоволення заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлення судами обставин справи, ухвали судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження необхідно відмовити як необґрунтованої.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231, ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження скасувати, ухвалити нову ухвалу.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а-2560/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії відмовити.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: