"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/6631/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправною відмову Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо зарахування терміну його навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна до вислуги років для призначення пенсії, зарахувати час навчання у військовому ліцеї ім. Івана Богуна до загального військового стажу та вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок вислуги років для призначення пенсії, внести відповідні зміни до його особової справи і наказу від 14 вересня 2011 року № 492.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії позивача терміну навчання у військовому ліцеї, зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії час навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна, внести зміни в особову справу ОСОБА_1 та в наказ від 14 вересня 2011 року № 492 в частині розрахунку вислуги років.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 24 серпня 1994 року по 14 червня 1997 року навчався у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна, а з 18 липня 1997 року по 23 червня 2001 року - в Одеському інституті Сухопутних військ, потім перебував на військовій службі.
Наказом Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України № 492 від 14 вересня 2011 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням терміну контракту).
У грудні 2011 року позивач звернувся до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України із заявою про зарахування терміну його навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна до вислуги років для призначення пенсії. Однак, відповідач відмовив йому в такому зарахуванні з посиланням на те, що чинне законодавство не передбачає зарахування до вислуги років для призначення пенсії періоду навчання у військовому ліцеї.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2009 року, зобов'язано командування військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок вислуги років, зарахувавши час навчання у Київському військовому ліцеї ім.Івана Богуна до загального військового стажу перебування на військовій службі і вислуги років, провести перерахунок виплати надбавки до окладів грошового утримання за вислугу років та доплату надбавки за безперервну військову службу, то відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України ці обставини не потребують доказування у даній справі, а тому відповідач Командування Сухопутних військ Збройних Сил України протиправно відмовив позивачеві у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії період навчання у Київському військовому ліцеї ім.Івана Богуна.
Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного зясування обставин справи та не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судовим рішенням, на яке послалися суди, період навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна зараховано позивачу до загального військового стажу та загальної вислуги років для перерахунку надбавок, а не до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовця, крім того, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України не було стороною у вищевказаній справі.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідач порушив його право при обчисленні вислуги років для призначення пенсії, відмовивши у зарахуванні до цієї вислуги періоду навчання ОСОБА_1 з 24 серпня 1994 року по 14 червня 1997 року у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна.
Разом з тим, посилаючись на вищезазначені судові рішення, які набрали законної сили, суди як першої, так і апеляційної інстанцій в порушення вимог статей 11, 159 КАС України не уточнили належним чином позовних вимог ОСОБА_1 , не з'ясували характер спірних правовідносин та норму матеріального права, яка регулює ці правовідносини, а відтак, чи є преюдиційними для розгляду вказаного спору вищезазначені судові рішення.
Правовідносини щодо призначення пенсії, обчислення вислуги років регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту.
П. 2 вказаної постанови передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з п. «а» ст. 12 закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Проте, суди попередніх інстанцій цих вимог не врахували та не перевірили правомірність дій відповідача на відповідність вказаним нормативним актам.
Не ґрунтуються висновки судів і на вимогах Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», частиною 4 статті 2 якого визначено виключний перелік видів військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу. До того ж, за змістом згаданої вище статті, необхідною умовою прийняття на військову службу є, зокрема, досягнення громадянином України відповідного віку, передбаченого статтею 15 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року, 27 березня 2012 року, 16 квітня 2013 року (справи № 21-358а11, № 21-7а12, № 21-107а13).
Проте, суди першої та апеляційної інстанцій цих вимог не врахували, а обмежившись при задоволенні позову лише посиланням на судові рішення в іншій справі, не з'ясували, чи досяг позивач віку, передбаченого статтею 15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», станом на час зарахування до ліцею, а відтак - чи підлягає зарахуванню спірний період до вислуги років для призначення пенсії позивачу.
За правилами ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій порушили вищенаведені норми матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а касаційний суд в силу ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк