"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/11008/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Вербицької О.В.
Суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова О.В.,
за участю:
секретаря - Іванова Д.О.
представника позивача - Сенишиної Р.В.
представника відповідача - Петровського В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р.
у справі № 815/2938/13-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів»
до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне акціонерне товариство «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» (далі - позивач, ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів») звернулось до суду з позовом до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, Саратська ОДПІ) про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000342200 від 01.11.2012 року та №0000012200 від 21.01.2013 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Саратська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 04.05.2011 р. по 18.05.2011 р., відповідно до наказу №234 від 28.04.2011р., на підставі абз.5, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79, абз.1 п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, Саратською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Шторм» та з платником податків ПП «Блекберн Компані» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої був складений акт №1349/23/00955437 від 25.05.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 569984,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.06.2011 року №0000232300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 854 976,00грн., у тому числі 569984,00 грн. за основним платежем, 284992грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став факт того, що згідно автоматизованої інформаційної системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», податковий кредит ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» не підтверджено податковими зобов'язаннями ПП «Блекберн Компани» в липні-серпні 2010 р.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року у справі №2-а/1570/3479/11 податкове повідомлення - рішення від 09.06.2011 року №0000232300 визнано протиправним та скасовано.
Також судами встановлено, що Саратською МДПІ було проведено повторну документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої було складено акт №598/2200/00955437 від 19.10.2012 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 569984,00 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.11.2012 року №0000342200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 854976,00 грн., з яких 569984,00 грн. - за основним платежем, 284992,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Крім того, з урахуванням рішення ДПС в Одеській області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів», Саратською МДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.01.2013 року №0000012200 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 712 480,00 грн., з яких 569984,00 грн. за основним платежем, 142496,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став факт нікчемності укладених у липні-серпні 2010 року угод між ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» та ПП «Блекберн Компани».
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що Податковий кодекс України не містить право податкового органу проводити повторні перевірки за одним й тим самим податковим періодом та встановлювати одні й ти самі порушення. Платники податків не можуть бути повторно притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.
Колегія суддів не може повністю погодитися з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судам попередніх інстанцій необхідно дослідити обставини реальності здійснення господарських операцій між ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» та ПП «Блекберн Компани». При цьому дослідженню підлягають договори, укладені позивачем, первинні документи, пов'язані з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.
Крім того, враховуючи прийняту Одеським апеляційним адміністративним судом постанову від 22.02.2012 року у справі №2-а/1570/3479/11, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.06.2011 року №0000232300, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно дослідити зв'язок між господарськими операціями ПАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» у вищевказаній справі та господарськими операціями, які є предметом дослідження у даній справі.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції було повністю скасовано податкове повідомлення-рішення №0000342200 від 01.11.2012 р, яке, як вбачається з матеріалів справи, було вже скасовано рішенням Державної податкової служби в Одеській області від 14.01.2013 р. №92/10/10-2007 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 142 496,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.
2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 р. скасувати.
3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов