19 лютого 2015 року м. Київ К/800/58903/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 2-а/1114/81/12 за позовом ОСОБА_1 до Ульяновської міської ради Кіровоградської області, виконавчого комітету Ульяновської міської ради Кіровоградської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, -
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Ульяновської міської ради Кіровоградської області, виконавчого комітету Ульяновської міської ради Кіровоградської області, третя особа ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправними та скасувати наступні рішення виконавчого комітету Ульяновської міської ради Кіровоградської області: № 70 від 26.07.2007 року, № 64 від 29.05.2008 року, № 33 від 26.03.2009 року, № 101 від 24.09.2009 року та рішення Ульяновської міської ради Кіровоградської області № 185 від 04.09.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені вище рішення відповідачів прийняті поза межами наданої компетенції, з порушенням норм земельного, цивільного законодавства, що регулює відносини у сфері містобудування, планування та забудови територій, вважає їх такими, що порушують її права як співвласника житлового будинку та користувача суміжної земельної ділянки.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчим комітетом Ульяновської міської ради 26.07.2007 року прийняте рішення №70, яким наний дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проектно-кошторисної документації по будівництву магазину змішаної торгівлі АДРЕСА_1 та зобов'язано останнього замовити у відділі містобудування та архітектури райдержадміністрації архітектурно - планувальне завдання по будівництву магазину змішаної торгівлі, виготовити проектно-кошторисну документацію, провести її експертизу, отримати дозвіл на виконання робіт в інспекції ДАБК відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації, оформити документи на право користування земельною ділянкою, після завершення робіт по переобладнанню, ввести об'єкт в експлуатацію, отримати дозвіл на розміщення об'єкта по наданню послуг населенню.
Рішенням виконавчого комітету Ульяновської міської ради № 64 від 29.05.2008 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення необхідної документації по реконструкції частини існуючого житлового будинку з добудовою АДРЕСА_1 та зобов'язано замовити технічну документацію на таку реконструкцію, оформити документи на право користування земельною ділянкою, отримати дозвіл на виконання робіт в інспекції ДАБК, після закінчення будівельних робіт ввести об'єкт в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Ульяновської міської ради № 33 від 26.03.2009 року присвоєна окрема адреса будівлі магазину змішаної торгівлі, що зблокований з житловим будинком по АДРЕСА_1, а саме - АДРЕСА_1-а. Ульяновське КМБТІ зобов'язано внести відповідні зміни в нумерацію будівель в м. Ульянівці по вул. Леніна.
Рішенням виконавчого комітету Ульяновської міської ради № 101 від 24.09.2009 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на внесення змін до проектно-кошторисної документації по будівництву магазину змішаної торгівлі в м.Ульяновці по АДРЕСА_1.
Рішенням Ульяновської міської ради №185 від 04.09.2008 року затверджене містобудівне обґрунтування по внесенню змін до генерального плану до забудови м. Ульяновки щодо розташування стаціонарної малої архітектурної форми по АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що Ульяновська міська рада Кіровоградської області та виконавчий комітет Ульяновської міської ради Кіровоградської області приймаючи оскаржувані рішення діяли з дотриманням норм діючого на час їх прийняття законодавства та в межах повноважень наданих їм законом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність рішень виконавчого комітету Ульяновської міської ради Кіровоградської області: № 70 від 26.07.2007 року, № 64 від 29.05.2008 року, № 33 від 26.03.2009 року, № 101 від 24.09.2009 року та рішення Ульяновської міської ради Кіровоградської області № 185 від 04.09.2008 року.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно, розсудливо.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв.м, яка розташована АДРЕСА_1 (рішення сесії Ульяновської міської ради від 31 липня 2007 року №128, Державний акт від 11.06.2008 року). На підставі рішення сесії Ульяновської міської ради від 27 січня 2009 року № 24 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, переданої для обслуговування магазину змішаної торгівлі площею 265,46 кв.м, що розташована АДРЕСА_1 (Державний акт від 23.04.2009 року).
Зазначені державні акти є чинними, доказів їх скасування у судовому порядку позивачем не надано.
Відповідно ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україн" від 21.05.1997 № 280/97-ВР(Далі - Закон №280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає, зокрема сільську, селищну, міську раду та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені главою 1 розділу ІІ Закону №280/97-ВР, а повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, відповідно, главою 2 зазначеного розділу Закону №280/97-ВР.
З огляду на зазначені положення вбачається, що рішення виконавчого комітету Ульяновської міської ради Кіровоградської області: № 70 від 26.07.2007р., № 64 від 29.05.2008р., № 101 від 24.09.2009р., були прийняті в межах повноважень наданих відповідно до ст.31 Закону №280/97-ВР, а рішення № 33 від 26.03.2009р. прийняте відповідно до ст.30 Закону №280/97-ВР.
Із положень п.42 ст.26 Закону №280/97-ВР слідує, що рішення Ульяновської міської ради Кіровоградської області № 185 від 04.09.2008р. щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, прийняте в межах виключної компетенції міської ради.
Також, відповідно ст.12 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 №1699-III(Далі - Закон №1699-III) до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на їх території належить: затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб, внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, сільські, селищні, міські ради затверджують місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів або окремі розділи місцевих правил забудови, вносять зміни у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно дол. Законодавства. Міські ради також утворюють спеціально уповноважені органи з питань містобудування і архітектури.
Згідно ст.14 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: визначення згідно з рішенням відповідної ради територій; вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами; забезпечення у встановленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній, місцевих правил забудови населених пунктів; проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація охорони культурної спадщини; організація робіт, пов'язаних із створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; забезпечення у встановленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності і експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.
Згідно статті 29 Закону №1699-III дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки,також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні,- нотаріально засвідчені згоди власника чи користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
Відповідно ст.26 Закон №1699-III для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обгрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі. Містобудівне обґрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.04.2008 року порушень ОСОБА_2 вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки площею 1000 кв.м за адресою АДРЕСА_1 не встановлено.
Виходячи з наведеного колегія погоджується із висновком судів що посилання позивача на порушення норм ст. 12, ст. 26 Закон №1699-III при прийнятті рішення № 70 від 26.07.2007 року є безпідставним, так як відповідно до ст.12 цього закону до генеральних планів населених пунктів сільські,селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень,
визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень
відповідними радами вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.
Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV(Далі - Закон № 435-IV) власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Однак, доказів того, що перебудова частини будинку, яка належить ОСОБА_2 та магазин змішаної торгівля є самочинним будівництвом позивачем не надано.
Відповідно ч.4 ст. 357 Закону № 435-IV співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 19.06.2008 року отримав дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку з добудовою по АДРЕСА_1 № 24/08-Ул із строком дії до 01.07.2009 року. Оскільки дію вказаного дозволу продовжено не було, він втратив чинність 01.07.2009 року. Разом із тим, інспекцією ДАБК був виданий ОСОБА_2 дозвіл №101/2009-Кр від 01.07.2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва магазину змішаної торгівлі в АДРЕСА_1 із строком дії до 31.12.2009 року.
Свідоцтвом № 11000782 від 24.12.2009 року про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил Інспекція ДАБК у Кіровоградській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта частини житлового будинку з добудовою, реконструкція по АДРЕСА_1
Позитивним висновком комплексної державної експертизи погоджено будівництво магазину змішаної торгівлі в АДРЕСА_1 від 09.06.2009 року з питань міцності, надійності, довговічності, експлуатаційної безпеки,інженерного забезпечення, виконання архітектурних вимог та техніко-економічних показників.
Містобудівним обгрунтуванням внесення змін до містобудівної документації на розташування стаціонарної малої архітектурної форми по АДРЕСА_1 визначено можливість розташування малої архітектурної форми за вищезазначеною адресою.
Свідоцтвом № 11000695 від 11.12.2009 року про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил Інспекція ДАБК у Кіровоградській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта-магазин змішаної торгівлі, нове будівництво по АДРЕСА_1
Для ведення обліку нежилих приміщень на відповідній території та приведення у відповідність нумерацію будівель, рішенням № 33 від 26.03.2009 року виконком Ульянівської міської ради присвоїв окрему адресу будівлі магазину змішаної торгівлі ОСОБА_2, який зблокований з житловим будинком по АДРЕСА_1, а саме АДРЕСА_2.
Отже оскаржувані рішення суб'єктів владних повноважень відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті в межах компетенції наданої законом та не порушують прав позивача.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 2-а/1114/81/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді:
/підписи/
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко