09 лютого 2015 року м. Київ К/9991/68025/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Кошіля В.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника відповідача Шапор Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства «Хорс-Плюс»
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2011
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011
у справі № 2-а-5282/10/0270
за позовом Приватного підприємства «Хорс-Плюс»
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2010 №0001422300/0, від 10.12.2010 № 0001422300/3, від 06.05.2010 № 0001432300/0, від 10.12.2010 №0001432300/3, від 06.08.2010 №0002262300/0, від 31.08.2010 №0002262300/1, від 10.12.2010 №0002262300/3.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
ПП «Хорс-Плюс» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м.Вінниці її правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
ДПІ м.Вінниці провела виїзну планову перевірку ПП «Хорс-Плюс» за період з 22.07.2008 по 31.12.2009, за результатами якої склала акт від 21.04.2010 № 154/23/35997079. На підставі цього акту перевірки складено оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 06.05.2010 №0001422300/0 та складеним за результатами його оскарження податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2010 № 0001422300/3 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2533491 грн., в т.ч. 1394149 грн. основного платежу та в сумі 1139342 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також за додатково надісланим податковим повідомленням-рішенням від 06.08.2010 № 0002262300/0 та складеними за результатами його оскарження податковими повідомленнями-рішеннями від 31.08.2010 №0002262300/1, від 10.12.2010 №0002262300/3 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2059 грн., в т.ч. 1953 грн. основного платежу та в сумі 106 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат за 1 квартал, півріччя, ІІІ квартали та 2009 рік витрат за операціями з придбання у ПП «Метекс-М» та ТОВ НВФ «Інтермет» металобрухту за договорами від 04.11.2009 № 05/11 та від 23.01.2009 № МП-23/01, відповідно, які не мають реального характеру.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 06.05.2010 № 0001432300/0 та складеним за результатами його оскарження податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2010 №0001432300/3 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1723184 грн., в т.ч. 1148789 грн. основного платежу та в сумі 574995 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки перевірки про порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за січень-грудень 2009 року за тими самими операціями, які не мають реального характеру.
Реальне вчинення позивачем операцій з придбання протягом 2009 року металобрухту у ПП «Метекс-М» та ТОВ НВФ «Інтермет» поставлено податковим органом під сумнів з огляду на відсутність документів, які відповідають дійсності.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку необхідно застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний був дотримуватися.
Однак наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо реальний характер господарських операцій не підтверджено документами, що відповідають дійсності.
Наявні первинні документи - товарно-транспортні накладні, акти приймання металів чорних (вторинних), видаткові накладні, квитанції про приймання вантажу на залізниці, а також фактичні дані, встановлені судами на підставі пояснень свідків, при вирішенні справи досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій в сукупності як такі, що не підтверджують реальне вчинення господарських операцій.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права до встановлених на підставі досліджених доказів в їх сукупності обставин щодо непідтвердження реального вчинення господарських операцій з придбання товару у ПП «Метекс-М» та ТОВ НВФ «Інтермет».
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Хорс-Плюс» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді В.В. Кошіль
Ю.І. Цвіркун