12 лютого 2015 року м. Київ К/800/40464/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грандос" до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій та рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандос" звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці про визнання неправомірними дій щодо відмови в митному оформленні товарів, оформлення картки відмови та корегування митної вартості товару, визнання неправомірними дій щодо нарахування мита та податку на додану вартість у зв'язку з корегуванням митної вартості товарів, скасування рішення про визначення митної вартості товару від 19.11.2012 №100190000/2012/711811/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19.10.2012 №100190000/2012/21445.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування та відмовлено у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України шляхом видачі картки відмови.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Київської регіональної митниці щодо відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені карткою №100190000/2012/21445 від 19.10.2012, та коригування митної вартості товарів оформленого рішенням №100190000/2012/711811/2 від 19.10.2012; скасовано картку відмови Київської регіональної митниці у митному оформленні (випуску) товарів №100190000/2012/21445 від 19.10.2012; скасовано рішення Київської регіональної митниці від 19.10.2012 №100190000/2012/711811/2 про коригування митної вартості товарів; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2008 № МК-ГР/01/2008, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Грандос" та компанією МОКАТЕ S. А. (Польща), декларантом позивача з метою митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України, до Київської регіональної митниці подано декларацію митної вартості товару №100190000/2012/383598, згідно з якою митну вартість імпортованих товарів визначено за ціною угоди.
Відповідно до графи 44 митної декларації для підтвердження заявлених відомостей декларантом подано: копію зовнішньоекономічного договору від 09.01.2008 №МК-ГР/01/2008; копію додатку від 01.09.2012 №9 до договору від 09.01.2008 №9; копію комерційного рахунку-фактури (інвойсу) від 11.10.2012 №5124107610; копію митної декларації країни відправлення від 11.10.2010 №12PL332010Е0231670.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач дійшов висновку про те, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.
Посадовими особами відповідача з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої позивачем, зобов'язано останнього надати: виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги, специфікацію виробника; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, відповідачем прийнято рішення від 19.10.2012 №100190000/2012/71181/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом та виставлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19.10.2012 №100190000/2012/21445.
В результаті коригування заявленої позивачем митної вартості вона була збільшена до 7 913,84 Євро.
Не погоджуючись з визначеною митним органом митною вартістю товару, позивач та на підставі статті 55 Митного кодексу України звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій.
У подальшому, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначеної за ціною договору (контракту), на рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.10.2012 №100190000/2012/711811/2 позивачем Київській регіональній митниці надано додаткові документи, у тому числі: прайс-лист, наданий виробником товару на прохання товариства з обмеженою відповідальністю «Грандос», у якому вказано ціну кожної товарної позиції, зазначеної у рахунку-фактурі, для умов поставки FCA; експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №11/1601 від 20.11.2012, у якому зазначено, що договірні ціни поставленого товару відповідають цінам товаровиробника; копія експортної митної декларації країни відправлення №12PL332010E0231670 від 11.10.2010. За результатами розгляду поданих документів рішення про коригування митної вартості товару залишено без змін.
Вказуючи на протиправність рішення від 19.10.2012 №100190000/2012/71181/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19.10.2012 №100190000/2012/21445, товариство з обмеженою відповідальністю "Грандос" звернулось до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи містили відомості, обсяг яких був достатнім для ідентифікації оцінюваного товару; які є об'єктивними і достовірними та такими, що піддавалися обчисленню. Судом першої інстанції також зазначено, що під час розгляду справи представник Київської регіональної митниці не спростував наявності у відповідача можливості визначити митну вартість товару за ціною угоди щодо товарів на підставі документів, наданих позивачем. Відповідачем при витребуванні додаткових документів не обґрунтовано наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки чи відсутність відомостей, які підтверджують числові складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, що свідчило б про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару.
Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення від 19.10.2012 №100190000/2012/71181/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19.10.2012 №100190000/2012/21445 як таких, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судом не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: