10 лютого 2015 року м. Київ В/800/690/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві
про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року
у справі №2а-6317/10/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Вулкан»
про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки, -
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року у справі №2а-6317/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Вулкан» про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ч.1 п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Частиною 1 статті 2391 КАС України встановлено, що до заяви мають бути додані, зокрема, копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві в заяві про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року посилається, зокрема, на постанову Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року (К/9991/46107/11).
Однак, скаржником до заяви не надано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року (К/9991/46107/11), що також підтверджується актом Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2015 року №140860515 про відсутність копії зазначеної постанови.
За таких обставин, заяву слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків до 11 березня 2015 року.
В разі невиконання вимог даної ухвали, скарга буде повернута скаржнику у відповідності до вимог частини 4 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без руху.
2. Встановити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві строк до 11 березня 2015 року для усунення недоліків.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак