19 лютого 2015 року м. Київ В/800/398/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Борисенко І.В. Костенко М.І. Маринчак Н.Є. Приходько І.В.
розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
ухвали відВищого адміністративного суду України 20.10.2014 року
у справі№ 2а-15340/12/2670 (К/800/36141/13)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,
Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.10.2014 року у справі № 2а-15340/12/2670 (К/800/36141/13), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015 року вказану заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 27.01.2015 року заявник усунув вказані недоліки.
Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 140.1.2 п.140.1 ст. 140, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.2 п. 192 ст. 192, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 4.2.9, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.
Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі № 2а-15340/12/2670 (К/800/36141/13), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки було встановлено наявність у позивача документів, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарських операцій, та як наслідок настання правових наслідків, обумовлених договором.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року у справі № 2а-4216/12/1470 (К/800/14112/13), від 16.10.2013 року у справі №2а-18701/11/2670 (К/800/44495/13) та від 26.03.2014 року у справі №2а-4419/10/2670 (К/9991/26540/11), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.
Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України у справі № 2а-4216/12/1470 (К/800/14112/13), від 16.10.2013 року у справі №2а-18701/11/2670 (К/800/44495/13) вбачається, що суд касаційної інстанції залишив в силі рішення судів про відмову в позові, оскільки дійшов висновку про недоведеність позивачем факту реального здійснення господарської операції.
Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -
Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-15340/12/2670 (К/800/36141/13) Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді І. В. Борисенко
М. І. Костенко
Н. Є. Маринчак
І. В. Приходько