Ухвала від 12.02.2015 по справі 750/4177/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/55823/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, третя особа: публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, третя особа: публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові по відмові ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пільгову пенсію, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пільгову пенсію, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 з 13.03.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Пенсійного фонду, що полягають у відмові призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за наявності усіх обставин, необхідних для її призначення.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові по відмові ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пільгову пенсію, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пільгову пенсію, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 з 13.03.2013.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 березня 2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Разом із заявою позивачем подано, у тому числі, копію трудової книжки та уточнюючу довідку про пільговий характер роботи.

Згідно з довідкою від 22.04.2013 №5/440 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів у період з 12 квітня 1985 року по 22 серпня 1985 року та з 23 серпня 1985 року по 31 грудня 1991 року; виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту на посадах учениця швачки, швачка-мотористка, оператор швейного устаткування.

Рішенням відповідача, оформленим листом від 17.04.2013 №6374/05, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав, що в уточнюючій довідці про пільговий характер праці зроблено посилання на Список №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, що діяв до 01.01.1992, а на період роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10. За вказаних обставин, Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові вважає, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи таку відмову Пенсійного фонду протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах як такої, що прийнята обґрунтовано, за відсутності у позивача необхідного для призначення пільгової пенсії трудового стажу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має необхідний трудовий стаж, досягла передбаченого законом віку для виходу на пенсію на пільгових умовах, а відтак, відповідачем безпідставно відмовлено останній в призначені пільгової пенсії.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

В силу положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають, зокрема, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

При цьому, статтею 100 наведеного Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Судами апеляційної інстанції встановлено, що позивач має пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці 6 років 8 місяців 19 днів, тобто, має право на пільгову пенсії зі зниженням віку, необхідного для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що посада, на якій працювала позивач, відноситься до посад, передбачених Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Так, відповідно до розділу 11 «Хімічне виробництво» підрозділу 1 пункту 4 Списків № 2, затверджених затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, право на пільгову пенсію мають, окрім інших, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті на виробництві гумових виробів в цехах та на ділянках виробництва засобів хімічного захисту.

Аналогічний перелік професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах містить і розділ 21100000 X «Хімічне виробництво» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.

З огляду на викладене, вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо протиправності відмови відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

З оригіналом згідно.

Помічник судді О.С. Коломацька

Попередній документ
42822097
Наступний документ
42822099
Інформація про рішення:
№ рішення: 42822098
№ справи: 750/4177/13-а
Дата рішення: 12.02.2015
Дата публікації: 24.02.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: