11 лютого 2015 року м. Київ В/800/728/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є.,
перевіривши заяву Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників
про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року
у справі №826/11451/3-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ»
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року у справі №826/11451/3-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ч.1 п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Пунктом 3 частиною 1 статті 2391 КАС України передбачено, що до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників не додано до матеріалів заяви копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Крім цього, у п.3 ч.2 ст.239 КАС України визначено, що у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Тому, податковому органу у заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року необхідно зазначити у чому саме полягає неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з урахуванням наданих судових рішень, в яких, на думку податкового органу, має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
За таких обставин, заяву слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків до 16 березня 2015 року.
В разі невиконання вимог даної ухвали, скарга буде повернута скаржнику у відповідності до вимог частини 4 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Заяву Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без руху.
2. Встановити Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників строк до 16 березня 2015 року для усунення недоліків.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак