28 січня 2015 року м. Київ К/9991/20921/12
у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2009 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2011 року,
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області проводило нарахування та виплату вказаної допомоги в меншому розмірі. Просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на кожну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок допомоги по догляду за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними трирічного віку за період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року до рівня не нижче прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язати доплатити за вказаний період на кожну дитину по 9333 грн.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею і трирічного віку, починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недонараховану і несплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у сумі 4 093,27 грн за рахунок коштів державного бюджету.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області задоволено частково. Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2009 року змінено, виключено з абзацу третього резолютивної частини постанови вказівку суду на конкретну суму - 4093,27 грн.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII було зупинено на 2007 рік.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, абзац третій частини другої статті 56, пункт 14 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 та пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Підпунктами 7, 8 пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було змінено.
Відповідно до нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно з новою редакцією пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
На виконання Закону № 2811-XII Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 затвердив Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.
Відповідно до пункту 22 Порядку з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Згідно зі статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI допомога визначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Зазначені норми Законів № 107-VI та № 835-VI неконституційними не визнавались.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до вірного висновку щодо правомірності дій відповідача в 2008, 2009 роках, оскільки виплата передбаченої статтею 15 Закону № 2811-XII допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в зазначених роках здійснювалася у розмірах і порядку, визначених Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Апеляційний суд правомірно змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, що ухвалив рішення, у якому обчислив та визначив конкретний розмір соціальної виплати, належної до виплати позивачу, чим фактично виконав повноваження, покладені на орган праці та соціального захисту населення, чого робити був не вправі.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2011 року та змінену постанову Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Заїка М.М.
Пасічник С.С.