Ухвала від 28.01.2015 по справі К/9991/55064/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/55064/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ясинувата Донецької області до редакції газети «Ясинуватська газета» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків за касаційною скаргою редакції газети «Ясинуватська газета» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2011 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ясинувата Донецької області звернулось до суду з позовом до редакції газети «Ясинуватська газета» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 845,96 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року, яку ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року залишено без змін, позов задоволено повністю.

Стягнуто з редакції газети «Ясинуватська газета» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ясинувата Донецької області заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 845,96 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не враховано пропущення позивачем процесуального строку на подання адміністративного позову, оскільки заборгованість утворилась з вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року та на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що редакція газети «Ясинуватська газета» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України, тобто є страхувальником.

Відповідачем не сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 879,54 грн що відображено в розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік. Відповідачем частково сплачені страхові внески в розмірі 33,58 грн, що підтверджується звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за перший квартал 2011 року. З урахуванням часткової сплати страхових внесків сума недоїмки зі сплати страхових внесків становить 845,96 грн.

26 квітня 2011 року відділенням Фонду відповідачу було вручено претензію № 6/04-6 «Про несвоєчасне перерахування страхових внесків до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Ясинувата Донецької області в сумі 845,96 грн».

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105- ХІV (далі Закон № 1105-ХІV), якою передбачено, що страхувальники - це роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Статтею 15 Закону № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно і повно сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з частиною дванадцятою статті 47 Закону № 1105- ХІV Фонд є контролюючим органом щодо своєчасного, достовірного та повного нарахування страхових внесків платниками обов'язкових платежів у Фонд.

Частиною першою статті 52 Закону № 1105- ХІV передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до Закону.

Відповідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владним повноважень з позовом встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія відділення Фонду № 6/04-6 «Про несвоєчасне перерахування страхових внесків до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ясинувата Донецької області в сумі 845,96 грн» була вручена відповідачу 26 квітня 2011 року.

Отже, звернувшись до суду з позовом 1 червня 2011 року, відділенням Фонду не було пропущено передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, що не дає підстав для застосування наслідків передбачених статтею 100 цього Кодексу.

Таким чином, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги щодо не сплати відповідачем страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підлягають задоволенню відповідно до статті 52 Закону № 1105- ХІV.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу редакції газети «Ясинуватська газета» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Заїка М.М.

Пасічник С.С.

Попередній документ
42821898
Наступний документ
42821900
Інформація про рішення:
№ рішення: 42821899
№ справи: К/9991/55064/11-С
Дата рішення: 28.01.2015
Дата публікації: 24.02.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: