Ухвала від 20.02.2015 по справі 22-ц/796/4364/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4364/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Васалатій К.А.

Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

20 лютого 2015 року Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2013 року частково задоволено вищевказані позови .

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині.

Зазначаючи про те, що рішенням суду першої інстанції при вирішенні вимоги зустрічного позову щодо компенсації Ѕ частини грошових коштів, які знаходились на депозитних рахунках за договорами банківського вкладу, вирішено питання про його права, ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участь у справі, подав апеляційну скаргу, провадження по якій не може бути відкрито, оскільки вона не в поновному обсязі оплачена судовим збором.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на час подання апеляційної скарги ОСОБА_2, розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі - 1218 грн. 00 коп..

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати ( 3654 грн.).

Підпунктом 8 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога, яку оспорює апелянт, є вимогою майнового характеру, а тому він повинен сплатити судовий збір з розрахунку 50 % від 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто в розмірі 1827 грн. 00 коп.( 3654 : 2). Оскільки апелянтом сплачено 1151грн. 07 коп., то йому необхідно доплатити 675 грн. 93 коп. на р/р: 31210206780010; Одержувач УДКС у Солом'янському районі; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 820019.

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно подати до суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, провадження по апеляційній скарзі не може бути відкрито, апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а апеляційну скаргу залишити без руху, попередивши, що в разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.121 ЦПК України.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 121 ,297 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2013 року залишити без руху строком не більше ніж на п'ять днів з дня отримання ухвали.

В разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала підлягає оскарженню до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в частині визначення судового збору протягом двадцяти днів .

Суддя :

Попередній документ
42821749
Наступний документ
42821751
Інформація про рішення:
№ рішення: 42821750
№ справи: 22-ц/796/4364/2015
Дата рішення: 20.02.2015
Дата публікації: 25.02.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин