19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100070008241 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014100070008241 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не належним чином викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які орган досудового слідства вважає встановленими; відсутні відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наявність чи відсутність заявленого цивільного позову потерпілим та в якому розмірі, а також відсутні відомості про обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: часткове відшкодування завданої шкоди.
Крім того, як указав суд, до обвинувального акту не додано розписки обвинуваченого про вручення йому копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, до того ж реєстр матеріалів досудового розслідування складений з порушенням вимог ст. 109 КПК України, оскільки в
ньому неповно відображений перелік всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, а вказані у реєстрі процесуальні рішення про ________________________________________
Справа №11-кп/796/433/2015 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 314 КПК України Доповідач ОСОБА_1
приєднання речових доказів не містять переліку речових доказів і інформації про місце їх зберігання, також в ньому не відображено дати і строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, проаналізувавши відомості, викладені в реєстрі, суд прийшов до висновку, що в порушення вимог ст. 290 КПК України, обвинуваченого не було повідомлено про завершення досудового розслідування та не було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що порушило його право на належний захист в суді.
І за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону при складанні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про їх повернення прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що наведені судом підстави повернення обвинувального акта прокурору є частково взагалі надуманими, а частково такими, що не відповідають вимогам процесуального закону і не є правовими по своїй суті.
Зокрема, як вказує апелянт, в обвинувальному акті в повному обсязі викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які покладено в основу формулювання обвинувачення, а твердження суду про неналежне викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідає дійсності, оскільки жодних доводів на підтвердження цього в ухвалі суду не наведено.
Також, на противагу висновкам суду, в обвинувальному акті вказано і те, що кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду здоров'ю потерпілої (а саме: середньої тяжкості тілесне ушкодження), яка носить немайновий характер і не підлягає визначенню у точному розмірі, та що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Оскільки в ході досудового розслідування не було виявлено обставин, що пом'якшують відповідальність, про що прямо зазначено в обвинувальному акті, та не надано жодних доказів на підтвердження часткового відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потерпілим або обвинуваченим протягом досудового розслідування, тому, всупереч тверджень суду, підстав для зазначення відповідних відомостей у обвинувальному акті на час звернення з ним до суду сторона обвинувачення не мала.
При прийнятті оскаржуваного рішення, не враховано судом першої інстанції і те, що сторона обвинувачення об'єктивно не мала можливості долучити до обвинувального акту додаток у виді розписки обвинуваченого про вручення йому копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки на виконання вимог ст. 290 КПК України, ОСОБА_6 у приміщенні палати №10 КМКЛ №15 прокурором було запропоновано ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, на що останній відповів відмовою та відмовився отримувати копію обвинувального акту, у зв'язку з чим копія обвинувального акту була йому залишена прокурором на столі в палаті, що, відповідно до вимог ст. 107 КПК України, було зафіксовано за допомогою відеозапису.
До того ж, згідно наявної у матеріалах судової справи заяви ОСОБА_6 , останній 09.01.2015 року ознайомився зі справою в суді, тому, мотивуючи повернення обвинувального акту вказаним недоліком, суд не врахував фактичних обставин, що склалися та у цілому виходив з суто формальних міркувань.
Також, як зазначає апелянт, недотримання вимог ст. 290 КПК України взагалі не може бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки не належить до його недоліків, а єдиним можливим юридичним наслідком такого порушення є недопустимість доказів, що містяться у невідкритих матеріалах досудового розслідування.
Твердження суду про не зазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування всіх процесуальних дій та відсутність реквізитів всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, відсутність у реєстрі переліку речових доказів та місця його зберігання, апелянт вважає безпідставними, оскільки всі ці дані зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, а жодних заходів забезпечення у даному кримінальному провадженні не застосовувалось, тому такі відомості жодним чином і не могли бути внесені до реєстру.
Тому, на думку апелянта, ухвала суду першої інстанції винесена з порушеннями процесуального закону, є частково необґрунтованою та винесеною із формальних міркувань.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора у провадженні, в яких просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення обвинуваченого проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст. 291 КПК України.
Згідно вказаної норми Закону, обвинувальний акт, повинен містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.
На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а жодних доводів на підтвердження неналежного викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження, які орган досудового слідства вважає встановленими, в ухвалі суду не наведено.
Також, всупереч твердженням суду першої інстанції в ухвалі, обвинувальний акт містить дані про вид шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а саме в ньому зазначено, що вчиненим кримінальним правопорушення заподіяно шкоду здоров'ю потерпілої ОСОБА_8 , та зазначено про те, що цивільний позов останньою не заявлявся.
Що стосується відсутності в обвинувальному акті відомостей про обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: часткове відшкодування шкоди, як про те вказано в ухвалі суду, то на противагу висновків суду, в обвинувальному акті зазначено про не встановлення таких обставин під час досудового розслідування.
При цьому слід вказати, що спонукати слідчого чи прокурора зазначити такі обставини за наслідками проведення підготовчого судового засідання суд не вправі, оскільки не має права надавати оцінку документам, поданим на підтвердження певних обставин, а лише повинен перевірити обвинувальний акт на предмет наявності в ньому передбачених законом необхідних відомостей.
До того ж встановлювати наявність таких обставин та їх враховувати суд може лише при ухваленні вироку, призначаючи покарання, тобто за результатами розгляду в суді по суті висунутого обвинувачення.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України, а ч. 4 цієї статті передбачено перелік додатків до обвинувального акту.
Отже, рішення про повернення обвинувального акта прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні допущені порушення вимог ч.2 ст. 291 КПК України, або, якщо відсутні визначені законом додатки до нього.
Проте, суд, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, послався, в тому числі, на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування, який доданий до обвинувального акта не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, оскільки в ньому неповно відображений перелік всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, рішення про приєднання речових доказів - за відсутності переліку речових доказів і інформації про місце їх зберігання, не відображені дата і строк застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Однак, ці обґрунтування суперечать вимогам ст. 314 КПК України, оскільки даною нормою закону не передбачена можливість повернення обвинувального акта прокурору, у зв'язку з неповнотою та неправильністю даних реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема, якщо додатки до нього за своїм змістом викладені не в той спосіб, в який, на думку суду першої інстанції, мали б бути викладеними.
А до того ж навіть ці висновки суду про порушення слідчим ст. 109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, є невірними, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено про те, що відносно ОСОБА_9 не застосувалися заходи забезпечення кримінального провадження, а також вказані відомості про приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу - CD-диску з відеозаписом з реєстратора, при цьому в ухвалі не зазначено, в якій спосіб суд першої інстанції, не досліджуючи матеріалів кримінального провадження встановив, що в реєстрі матеріалів не відображено всі процесуальні рішення, які приймались під час досудового розслідування.
Також вимогами ст. 314 КПК України, не передбачена можливість повернення обвинувального акта з підстав недотримання вимог ст. 290 КПК України щодо повідомлення підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування, оскільки, як правильно вказує апелянт, єдиним можливим юридичним наслідком такого порушення є недопустимість доказів, що містяться у невідкритих матеріалах досудового розслідування.
Довод суду про недолучення до обвинувального акту розписки ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, як підстава для повернення зазначеного процесуального документа прокурору, не відповідає матеріалам судового провадження, які містять об'єктивні дані про те, що прокурором були надані ОСОБА_6 вказані документи, однак останній відмовився від їх отримання, що не виключає можливості вручення цих документів прокурором безпосередньо в суді під час підготовчого судового засідання, тобто в даному випадку це не є підставою для повернення обвинувального акта.
З урахуванням наведенного,колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що висновки суду про наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, а відтак апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року, якою, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014100070008241 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Судді:
____________________ ____________________ _______________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3