Справа № 754/15332/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Сенюта В.О.
апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/796/3660/2015
19 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Шалапуда Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави,-
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 про вилучення у нього та передачу позивачу транспортного засобу Шкода. Комбі В. 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, комплекту ключів до вказаного автомобіля, свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та звернення стягнення на вказаний автомобіль, як на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка», посилаючись на те, що в забезпечення виконання умов договору, ОСОБА_4 передав в заставу транспортний засіб Шкода Октавіа, 2007 року випуску, тип комбі В, д/н НОМЕР_1, умови кредитного договору не виконав, кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 1 387 682 грн. 67 коп. В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2008 році, у порушенні умов договору застави, без згоди Банку ОСОБА_4 відчужив переданий у заставу автомобіль відповідачу. Оскільки відповідно до вимог ст.27 Закону України « Про заставу», застава зберігає силу і коли предмет застави переходить у власність іншої особи, просили позов задовольнити.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» Шуліка АлінаВолодимирівна просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Свою скаргу мотивує тим, що зазначене рішення суду є незаконним, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та дослідженим доказам. Так, відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ « ПриватБанк» про вилучення у ОСОБА_3 та передачу позивачу транспортного засобу- автомобіля « Шкода, Комбі В», 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобіля та звернення стягнення заборгованості по кредитному договору, укладеному з ОСОБА_4, на предмет застави-автомобіль « Шкода, Комбі В», 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що вказаний автомобіль є предметом застави і був відчужений боржником ОСОБА_4 без згоди банку ОСОБА_3, а тому вказане обтяження зберігає силу для нового власника ( покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження. Крім того судом були порушенні норми процесуального права, передбачені ст.ст. 5, 10, 11, 60, 213 ЦПК України.
В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що рішення суду постановлено с дотриманням вимог чинного законодавства.
Третя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що 13.03.2007 року ОСОБА_4 на підставі особистого волевиявлення, просив відкрити рахунок, а ПриватБанк, в особі Регіонального директора ТОВ «Автокредит Плюс» Петрова Д.Б., який діяв на підставі довіреності № 2357 від 21.08.2006 року дозволив відкрити рахунок, про що свідчить копія договору № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка».
13.07.2007 року додатковою угодою № 2 до договору № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка», ОСОБА_4 та Банк в особі Регіонального директора ТОВ «Автокредит Плюс», який діє на підставі довіреності № 2357 від 21.08.2006 року, уклали додаткову угоду, відповідно до якої Банк надає ОСОБА_4 кредитний ліміт «Торговий фіксований» в сумі 158514 грн. строком до 12.03.2014 року у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: 140 000,00 грн. на придбання автомобіля, винагорода за надання фінансового інструменту, який оплачується одноразово у момент надання кредитного ліміту у розмірі 11200,00 грн., оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у розмірі 34 гри., а також у розмірі 7280,00 грн. на сплату страхових платежів на строк до 11.03.2008 року і в подальшому щорічно збільшувати кредитний ліміт на суму оплати чергових страхових платежів, у випадках та порядку, передбачених пп. 15.2, 17.7 даної угоди.
Згідно п. 6 вказаного договору, в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань, він надав у заставу транспортний засіб Шкода. Комбі В. 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2.
Вказаний автомобіль ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 18.05.2008 року на підставі біржової угоди.
У зв'язку із неналежним виконанням умов договору ОСОБА_4 у нього виникла заборгованість у розмірі 1 387 682 грн. 67 коп., яка складається з: 187 970 грн. 98 коп. заборгованості за кредитом; 395 907 грн. 46 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 30477 грн. 30 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом; 773326 грн. 93 грн. по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Відмовляючи в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, суд 1-ї інстанції посилався на те, що автомобіль Шкода, Комбі В. 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 був придбаний ОСОБА_3 18.05.2008 року, на час придбання автомобіля відповідачем відомості про наявність обтяжень вказаного транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні, а тому відповідач є добросовісним набувачем, в розумінні ст. 388 ЦК України, і набув право власності на вказане майно без обтяжень, а тому підстав для задоволення позовних вимог про вилучення транспортного засобу, комплекту ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, передачу його в заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернення на нього стягнення у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка» немає.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з огляду на наступне.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно з ч. З ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно з ч. З ст. 10 вказаного Закону України обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Стаття 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачає, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2014 року вбачається, що застава рухомого майна- автомобіля ШкодаОктавія, номер кузову НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1 була зареєстрована в реєстрі обтяжень лише 25.01.2014 року.
З досліджених доказів достовірно встановлено, що на час придбання автомобіля Шкода Октавія, номер кузову НОМЕР_2 відповідачем ОСОБА_3 у ОСОБА_4 18.05.2008 року відомості про наявність обтяжень вказаного транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач є добросовісним набувачем, в розумінні ст. 388 ЦК України, і набув право власності на вказаний автомобіль без обтяжень, а тому підстав для задоволення позовних вимог про вилучення у нього зазначеного транспортного засобу, комплекту ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, передачу його в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернення стягнення на вказаний автомобіль в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка» немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль ШкодаОктавія, номер кузову НОМЕР_2 є предметом застави і був відчужений боржником ОСОБА_4 без згоди банку ОСОБА_3, а тому вказане обтяження зберігає силу для нового власника ( покупця) рухомого майна не ґрунтуються на вимогах ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка передбачає, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. На момент придбання відповідачем ОСОБА_3, переданого ОСОБА_4 у заставу автомобіля Шкода Октавія, номер кузову НОМЕР_2, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було зареєстровано обтяжень на вказаний автомобіль.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував положення ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якими, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, так як вказана норма передбачає випадки, коли предмет забезпечувального обтяження перебуває у володінні боржника, між тим, з 2008 року спірний автомобіль не перебуває у володінні боржника за кредитним договором ОСОБА_4, а є власність відповідача ОСОБА_3
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були порушенні норми процесуального права, передбачені ст.ст. 5, 10, 11, 60, 213 ЦПК України, оскільки апелянтом не зазначено в чому саме полягали такі порушення та яким чином вони вплинули на законність рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: