18 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.
при секретарі: Шалапуда Н.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків,
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього матеріальну шкоду в розмірі 10 450 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 1 200 грн., моральну шкоду в сумі 1 500 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2014 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував того, що факт залиття його квартири відповідачами та його наслідки зафіксовані актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений начальником даної організації, а сума збитків, які сталися внаслідок противоправних дій відповідачів підтверджена відповідним кошторисом та висновком наданим агентством експертної оцінки.
Справа № 761/13784/14
№ апеляційного провадження:22-ц/796/311/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що саме з вини відповідача відбулось залиття квартири позивача, і що останні є власниками квартири, яка знаходиться над квартирою позивача.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.
Під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що позивач, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.10.2008 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.10.2008, є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 13-14). 5.02.2014 з квартири, що знаходиться на верхньому поверсі (квартира АДРЕСА_2 вказаного будинку), власниками якої є відповідачі по справі, полилася гаряча вода, яка залила оселю ОСОБА_1. Відповідачі відмовилися відшкодовувати заподіяну шкоду. 17.03.2014 комісією у складі інженера ОСОБА_6, майстра т/д № 1 ОСОБА_7, слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 було проведено обстеження технічного стану кв. АДРЕСА_1 на предмет залиття та встановлено, що залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок халатного відношення до сантехнічного обладнання. Після залиття в кв. АДРЕСА_1 було залито та пошкоджено: коридор - (площа S = 5,1м2) - стіни 2м2 - побілка; туалет - (площа S =1,0м2) - стеля 1м2 - побілка.; кухня - (площа S =6,6м2) - стіни Зм2 - побілка; кімната - (площа S =14,1м2) - стіни 1м2 - шпалери прості, а також пошкоджено електропроводку на кухні та коридорі, про що складено акт затверджений директором ТОВ «Кийградсервіс» (а. с. 17).Відповідно до висновку ТОВ «Агентство експертної оцінки» від 28.03.2014 вартість проведення відновлювального ремонту (з податком на додану вартість) в квартирі АДРЕСА_1 після її залиття становить 10 450,00 грн. (а. с. 18).
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що позивач в порушення вимог діючого законодавства не довів при розгляді справи, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 вищезгаданого будинку, оскільки данні обставини при розгляді справи в суді апеляційної інстанції підтвердив відповідач ОСОБА_2
Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції відповідач фактично підтвердив факт залиття квартири позивач, пояснивши при цьому, що він не має можливості на теперішній час усунути наслідки зазначеного залиття, у зв'язку з відсутністю у нього коштів, тим самим фактично визнавши свою провину у заподіянні вказаної шкоди.
В зв'язку з наведеними обставинами, колегія суддів вважає , що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи, що на час розгляду справи позивач не провів відновлюваний ремонт у своїй квартирі, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає сума необхідна для виконання робіт для відновлення його квартири.
В обґрунтування розміру заподіяної шкоди в сумі 10 450 грн. позивач надав висновок ТОВ «Агентства експертної оцінки».
Разом з тим, відповідно до локального кошторису ремонту, наданого вказаним ТОВ, зазначена сума ремонту зазначена з урахування ПДВ (1 748 грн.)
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає за можливим стягнути з відповідачів на користь позивача суму відновлюваного ремонту в розмірі 8 708 грн.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди, то колегія суддів вважає наступне.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України потерпіла особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Враховуючи, що в суді було встановлено, що залиття квартири позивача сталося в зв'язку з неправомірною поведінкою відповідачів, колегія суддів вважає, що і ці вимоги позивача підлягають задоволенню. Стосовно розміру такої шкоди колегія суддів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, тривалість та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, ступінь вини відповідача, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
Також, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягнення судових витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1 200 грн. та судовий збір.
Враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.3 ст.309, 313, 314, 315, 325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в розмірі 8 708 (вісім тисяч сімсот вісім) грн., витрати на проведення експертної оцінки в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) грн., моральну шкоду в сумі 1 000 (одної тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві ) грн.70 (сімдесят) коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві ) грн.70 (сімдесят) коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: С.Г. Музичко
Н.О. Прокопчук