АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа №22-ц/796/2347/15 Головуючий в 1 інстанції - Москаленко К.О. Доповідач - Желепа О.В.
17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Рубан С.М.
При секретарі Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Даніель» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В. , пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів боржника та поручителя грошової суми 749 388, 44 доларів США за договором банківського вкладу, внесеної ним 27 березня 2012 року на строк до 01 квітня 2013 року, з урахуванням пролонгації до 30 вересня 2013 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк» Даніель» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором строкового банківського вкладу у розмірі 749 388, 44 доларів США та судовий збір в сумі 3654 грн.00 коп.
Не погодившись з таки рішенням уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Даніель» подала апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Скаргу обґрунтовували тим, що судом помилково не були застосовані норми спеціального Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, відповідно до якого інші законодавчі акти повинні застосовуватись лише в тій частині в якій вони не суперечать цьому закону.
Стягуючи всю суму вкладу з банку, який знаходиться в процедурі ліквідації суд не врахував, що позивачу фондом гарантування була повернута сума 200 000 грн. , яка була перерахована на банківський рахунок ПАТ «КБ «Хрещатик» 17 лютого 2014 року. Також у зв'язку з початком процедури ліквідації, вимога кредитора позивача в сумі 11 484 432, 50 коп. визнана і буде йому відшкодована відповідно до ст. 52 вищенаведеного Закону в 4 чергу, до якої був зарахований позивач, після погашення вимог кредиторів попередніх черг. Таким чином суд не врахував, що враховуючи процедуру ліквідації банку, вимоги позивача підлягають задоволенню виключно в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В апеляційному суді представник відповідача Банку «Даніель» доводи скарги підтримав.
Представник позивача вирішення скарги до вказаного відповідача залишив на вирішення суду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідно до договору банківського вкладу від 27 березня 2012 року Т-26612 позивач передав а КБ «Даніель» прийняв грошові кошти в сумі 749 388,44 долари США, на строк з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01 квітня 2013 року до 30 вересня 2013 року.
Проте в строк визначений договором банк «Даніель» кошти не повернув.
Задовольняючи позов суд виходив з положень договору та вимог ч.2 ст.1060 ЦК України відповідно до яких банк зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу вкладника.
Відмовляючи в задоволенні вимог до поручителя, суд виходив з того, що порука за договором припинилась.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя не оскаржено, а тому ці обставини апеляційним судом не перевіряються.
Разом з тим задовольняючи позов, суд не врахував надані представником відповідача заперечення про те, що банк «Даніель» знаходиться в стадії ліквідації і відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 січня 2014 року № 1 з 17 січня 2014 року в ПАТ «КБ «Даніель» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 17 січня 2014 року до 16 квітня 2014 року.
Фондом гарантування вкладів позивачу в даній справі в порядку ст. 36 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було відшкодовано 200 000 грн., шляхом перерахування коштів на банківський рахунок у ПАТ «КБ «Хрещатик», що підтверджується витягом з реєстру вкладників, відповідно до якого позивачу кошти перераховані 17 лютого 2014 року. Разом з тим за документами наданими відповідачем вказані кошти позивач отримав в порядку компенсації за іншим договором банківського вкладу від 15 червня 2012 року ТТ 10285, а не за спірним договором за яким позивач звернувся з даним позовом. А тому ця сума не може бути зарахована як повернення вкладу за договором Т-26612 від квітня 2013 року, відповідно до якого гарантована сума не виплачувалась і у витягу з реєстру, який міститься на а.с. 122 значиться -0- за спірним договором.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 квітня 2014 року № 29 з 17 год. 30 хв. 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку Даніель, відкликана ліцензія , та в голосі України надруковано повідомлення про відкликання ліцензії 19 квітня 2014 року. Позивач в межах строку передбаченого ст. 45 Закону направив вимогу про повернення вкладів за договорами банківського вкладу , яких було декілька і 16 травня 2014 року було встановлено що вимога позивача підлягає задоволенню на суму 11 484 432, 50 грн. згідно до 4 черги, що відповідає вимогам ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Задовольняючи позов суд не врахував, що вимоги позивача після початку процедури ліквідації можуть бути задоволені лише в порядку передбаченому ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , суд помилково не застосував спеціальний Закону, а саме: ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якою передбачені наслідки запровадження тимчасової адміністрації банку.
Застосовуючи загальну норму про обов'язок банку повернути вклад на першу вимогу вкладника, суд не врахував, що Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в правовідносинах, пов'язаних з виконанням банком своїх обов'язків, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації є спеціальним.
Статтею 1 цього Закону визначено, що ним встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.
Відповідно до ч.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на те, що судом встановлено виконання відповідачем ПАТ «КБ «Даніель» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб обов'язків визначених спеціальним Законом, щодо порядку повернення грошових коштів вкладнику, а також враховуючи, що вимоги позивача відповідно до процедури спеціальних норм права визнані та підлягають задоволенню в порядку черговості в четверту чергу, суд приходить до висновку, про недоведеність позивачем порушення його прав, а відтак в задоволенні вимог до ПАТ «КБ Даніель» необхідно відмовити.
Рішення районного суду, як таке , що ухвалено з порушенням норм матеріального права відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Даніель» задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року в частині вирішення позовних вимог до ПАТ «КБ «Даніель» скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення коштів за договором банківського вкладу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.В. Желепа
Судді: О.А. Кабанченко
С.М. Рубан