10 лютого 2015року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2014 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», ОСОБА_2 про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони правонаступником, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2014 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», ОСОБА_2 про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони правонаступником - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представником заявника подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд залишив поза увагою, що зміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав в чому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про зміну стягувача поза межами виконавчого провадження.
А тому, вважаючи оскаржувану ухвалу такою, що постановлена в порушення норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою залучити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» до участі у справі; замінити ПАТ «Омега Банк» правонаступником ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» ; видати виконавчий лист по справі № 2-12034/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оформлений у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні представник боржника заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Справа № 2-12034/11
№ апеляційного провадження:22-ц/796/675/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.04.2013 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги за яким задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.05.2014 рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позову ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове рішення. В решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2014 залишено без змін.
25.09.2014 представник ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі правонаступника позивача, заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні та видачу виконавчого листа на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 15.05.2014.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заміна стягувача за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, проте, в матеріалах справи відсутні відомості органу державної виконавчої служби про відкрите виконавче провадження, що унеможливлює заміну сторони у виконавчому провадженні відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України. Крім того, по вищевказаній справі закінчено провадження та ухвалено рішення по суті, яке набрало законної сили, що унеможливлює задоволення вимог заявника про залучення до участі у справі правонаступника позивача.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішень.
Пунктом 2.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 роз'яснено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Тобто, аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою. Заміна стягувача за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на основі виконавчого листа № 2-12034/11 було відкрито виконавче провадження № 41186426 у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22.04.2014 повернуто вказаний виконавчий документ до суду, який його видав та завершено виконавче провадження на підставі ст. ст. 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час у суду немає даних про те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження на виконання вищевказаного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива лише після відкриття виконавчого провадження, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їм у задоволенні вимог заявника про залучення до участі у справі правонаступника позивача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу, проте у вказаній справі ухвалено рішення по суті, яке набрало законної сили та закінчено провадження у справі, що в свою чергу унеможливлює залучення до участі у справі правонаступника позивача.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість постановлення ухвали щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 378 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: