Справа: № 826/17245/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
19 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Промзв'язок" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування рішень, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Промзв'язок" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2014 року № 0009062201 та № 0009072201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Промзв'язок" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 18 липня 2014 року № 783/26-54-22-01-10/05744797.
Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: заниження податку на прибуток у загальному розмірі 518 265,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 21 129,00 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 11 239,00 грн.; IV квартал 2011 року - 38 307,00 грн.; І квартал 2012 року - 3 122,00 грн.; ІІ квартал 2012 року - 93 902,00 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 42 379,00 грн.; IV квартал 2012 року - 88 464,00 грн.; 2013 рік - 21 9723,00 грн., чим порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.1 ст. 140, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України; заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 557 394,00 грн., у тому числі: травень місяць 2011 року - 2 278,00 грн.; червень місяць 2011 року - 18 089,00 грн.; липень місяць 2011 року - 214,00 грн.; серпень місяць 2011 року - 29 077,00 грн.; вересень місяць 2011 року - 17 552,00 грн.; жовтень місяць 2011 року - 19 697,00 грн.; грудень місяць 2011 року - 15 380,00 грн.; січень місяць 2012 року - 1 611,00 грн.; березень місяць 2012 року - 1 081,00 грн.; квітень місяць 2012 року - 32 304,00 грн.; травень місяць 2012 року - 35 838,00 грн.; червень місяць 2012 року - 19 185,00 грн.; липень місяць 2012 року - 18 257,00 грн.; серпень місяць 2012 року - 15 374,00 грн.; вересень місяць 2012 року - 6 514,00 грн.; листопад місяць 2012 року - 77 751,00 грн.; грудень місяць 2012 року - 6 284,00 грн.; січень місяць 2013 року - 12 928,00 грн.; березень місяць 2013 року - 61 159,00 грн.; квітень місяць 2013 року - 72,00 грн.; травень місяць 2013 року - 91 719,00 грн.; червень місяць 2013 року - 63 894,00 грн.; липень місяць 2013 року - 126,00 грн.; вересень місяць 2013 року - 162,00 грн.; жовтень місяць 2013 року - 10 848,00 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200, п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.
На підставі встановлених порушень, 04 серпня 2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0009062201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 518 265 грн. 00 коп. за основним платежем та у розмірі 111 898 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009072201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 537 027 грн. 00 коп. за основним платежем та у розмірі 134 257 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно абз. 1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
В силу п. 14.1.18. Податкового кодексу України, під бюджетним відшкодуванням розуміється відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1. Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4. Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про заниження Публічним акціонерним товариством "Промзв'язок" податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтується на тому, що господарські відносини позивача із його контрагентами не мають реального характеру.
Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся позивач здійснював господарські операції з ТОВ "Стек-Комп'ютер", ТОВ "КПІ-Трейдінг", ТОВ "Мануал Груп", ПП "Пластик", ПП "ІТЦ Комтест", ТОВ "Запоріжметал Холдінг", ТОВ "Рекламна агенція "Євростандарт", ПП "Ремфарба".
При цьому, реальність фінансово-господарських відносин позивача із ТОВ "Стек-Комп'ютер", а саме: придбання позивачем товару, факт зберігання придбаного товару (у тому числі призначення відповідальних осіб за таке зберігання), транспортування та подальшого використання товару підтверджується копіями наявних у матеріалах справи первинних документів.
Матеріали справи свідчать, що придбаний товар позивачем транспортовано на власному транспорті, а копії документів, які підтверджують наявність у власності позивача відповідного транспорту, позивачем долучено до матеріалів справи.
Крім того, судом встановлено, що придбаний у ТОВ "Стек-Комп'ютер" товар ПАТ "Промзв'язок" використано у власному виробництві, а вироблену позивачем продукцію реалізовано третім особам.
Також, реальність фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ "КПІ-Трейдінг", ТОВ "Мануал Груп", ПП "Пластик", ПП "ІТЦ Комтест", ТОВ "Запоріжметал Холдінг", ТОВ "Рекламна агенція "Євростандарт", ПП "Ремфарба" підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.
Так, в Акті перевірки податковий орган зазначив, що позивачем до валових витрат включено витрати за операціями із TOB "Північно-український будівельний Альянс" та TOB "Інвестпроектстрой", що не підтверджені документально.
Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються копіями первинних документів, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, колегія судів вважає, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у період, який перевірявся, є безпідставними, оскільки фінансово-господарські відносини позивача із його контрагентами та здійснені ними господарські операції є реальними та такими, що підтверджуються копіями наявних у матеріалах справи відповідних первинних документів.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують існування обставин, що виключають право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.
Враховуючи те, що посилання податкового органу на заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 518 265 грн. 00 коп. та податку на додану вартість у розмірі 557 394 грн. 00 коп. матеріалами справи не підтверджується, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 04 серпня 2014 року № 0009062201 та № 0009072201 прийняті неправомірно.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Промзв'язок" та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 23.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Міщук М.С.
Гром Л.М.