Справа № 2507/209/2012 Провадження № 22-ц/795/393/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чугуєвська Т.П. Доповідач - Острянський В. І.
19 лютого 2015 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.,
суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С.,
при секретарі:Мартиновій А.В.,
за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2015 року про роз"яснення рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
У апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2015 року про роз"яснення рішення Ічнянського районного суду від 22 лютого 2012 року та про постановлення нової ухвали про роз"яснення судового рішення, якою зобов"язати сторони привести суміжну межу, яка розділяє земельні ділянки в м.Ічня по АДРЕСА_1, у відповідність з генеральними планами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що постановлена ухвала про роз"яснення судового рішення не відповідає встановленим обставинам у справі, оскільки зміст рішення є зрозумілим і грунтується на генеральних планах суміжних земельних ділянок, а посилання суду в резолютивній частині оскаржуваної ухвали на акт обстеження земельних ділянок від 01.12.2011 року, складеного Ічнянською міською радою, на думку апелянта, є спірним за змістом і не може бути належним доказом у справі.
Ухвалою Ічнянського районного суду від 14 січня 2015 року рішення Ічнянського районного суду від 22 лютого 2012 року було роз"яснено та зобов"язано ОСОБА_8 привести суміжну межу, яка розділяє земельні ділянки, що знаходяться за адресою м.Ічня, АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 Чернігівської області у відповідність з генеральними планами, шляхом перенесення огорожі у відповідності до акту обстеження земельних ділянок від 01 грудня 2011 року, складеного комісією Ічнянської міської ради.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно з правилами ч.1 ст.221 ЦПК України у випадку якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз"яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до положень п.7 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 29 грудня 1976 року „Про судове рішення" резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. Зокрема, які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити або яким іншим передбаченим законом способом підлягає захисту порушене право.
За правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 заявила позов до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і просила суд зобов"язати ОСОБА_8 привести у відповідність суміжну межу, яка розділяє земельні ділянки, що знаходяться за адресою м.Ічня, АДРЕСА_2 та м.Ічня, АДРЕСА_1 згідно з планом, шляхом перенесення огорожі і у подальшому своїх вимог не уточнювала. Що місцевий суд, розглянувши ці вимоги, 22 лютого 2012 року постановив рішення, яким зобов"язав ОСОБА_8 привести суміжну межу, яка розділяє земельні ділянки, що знаходяться за адресою м.Ічня, АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 Чернігівської області у відповідність з генеральними планами, шляхом перенесення огорожі (а.с.3, 40,41).
Зі змісту заяви ОСОБА_5 про роз"яснення судового рішення, поданої до Ічнянського районного суду 20 жовтня 2014 року, слідує, що рішення Ічнянського районного суду від 22 лютого 2012 року для позивача є незрозумілим та просила суд роз"яснити рішення Ічнянського районного суду від 22.02.2012 року стосовно того, на яку відстань слід перенести огорожу з дерева на металевих стовпах у прив"язці до генеральних планів згідно з актом обстеження земельної ділянки від 01.12.2011 року, складеного комісією Ічнянської міської ради і що виражається в наступному: від ближчого до вулиці кута сараю Б-1, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м.Ічня до суміжної ділянки АДРЕСА_2 в м.Ічня замість 0,90 м повинно бути 2,20 м, а від другого кута сараю Б-1 до суміжної земельної ділянки № 29 замість 0,50 м повинно бути 2,50 м.
Апеляційний суд, аналізуючи наведене в сукупності, приходить до висновку, що Ічняннський районний суд постановив рішення від 22 лютого 2012 року у повній відповідності до вимог, викладених ОСОБА_5 у позовній заяві, а подана позивачкою заява про роз"яснення даного судового рішення у спосіб, вказаний в заяві, є намаганням ОСОБА_5 змінити позовні вимоги, оскільки зазначене в заяві виходить за межі позову і такі вимоги не були предметом дослідження місцевого суду.
За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції про роз"яснення судового рішення не може вважатись законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню в постановленням нової ухвали про відмову у роз"ясненні рішення Ічнянського районного суду від 22 лютого 2012 року, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2015 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз"яснення рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: