Справа № 750/11491/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/122/2015
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 2 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014270010003134, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2014 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Чернігова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має малолітню дитину 2003 року народження, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12 листопада 1999 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.1 ст.145, ч.1 ст.229-2, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна;
03 червня 2003 року Славутицьким міським судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
29 березня 2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
17 серпня 2011 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
4 липня 2014 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2014 року ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 10 місяців.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_7 за новим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 липня 2014 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно йому призначено покарання виді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місці.
Стягнути з ОСОБА_7 в порядку часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_8 на користь останнього 3200 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію своїх дій, просить пом'якшити призначене йому покарання, оскільки він визнав повністю свою вину, має малолітнього сина та батька пенсіонера, крім того має незадовільний стан здоров'я.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 , 7 червня 2014 року, о 23.40, знаходячись по АДРЕСА_2 , діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав велосипед марки “Профі Експерт 26” вартістю 2400 грн., який належить ОСОБА_9 , чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
21 червня 2014 року, ОСОБА_7 , знаходячись по вул. Мстиславській, 38 у м.Чернігові, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав два велосипеди марки “Connondale Trail 6, MM 11100” вартістю 4500 грн. та “Gaint simple” вартістю 3000 грн., які належать ОСОБА_10 , чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 7500 грн.
2 липня 2014 року, ОСОБА_7 , знаходячись на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 , діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав велосипед марки “Bergamont Vitox 6.1” вартістю 3200 грн., який належить ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
18 липня 2014 року, близько 16.00, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав велосипед марки “Формула” вартістю 1600 грн., який належить ОСОБА_11 , чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.
30 червня 2014 року, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав велосипед марки “Ranger Colt” вартістю 1500 грн., який належить ОСОБА_12 , чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
Заслухавши доповідача, думку прокурора щодо необхідності залишення вироку без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що у суді першої інстанції справа була розглянута у відповідності з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, тому вирок в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини та повноти зібраних та досліджених доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, апеляційним судом не перевіряється.
За встановлених фактичних обставин, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України вірно врахував характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження, а саме кількість епізодів, кількість та вартість викраденого, що заподіяна шкода не відшкодована, особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, стан його здоров'я, матеріальний стан, його формально позитивну характеристику за місцем проживання, що останній притягувався до адміністративної відповідальності та раніше неодноразово засуджувався за злочини проти власності, при цьому вчиняв нові кримінальні правопорушення в період не відбутого покарання за попереднім вироком. Прийняв до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до переконання про достатність та справедливість призначеного судом першої інстанції покарання та не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання, як на те вказує обвинувачений в своїй апеляційній скарзі, оскільки обставини, на які він посилається як на такі, що пом'якшують його покарання, місцевим судом враховані і підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, як про це ставиться питання в апеляції, не вбачає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2014 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_13 .В. МельниченкоМ.М. Оседач