Справа № 158/44/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І.
Провадження № 22-ц/773/377/15 Категорія: 30 Доповідач: Киця С. І.
20 лютого 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,
при секретарі - Захаровій Н.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Ківерцівського районного суду Костюкевича Олександра Костянтиновича про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2015 року,
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі за позовом ОСОБА_1 до Костюкевича О.К. про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу передати для розгляду іншому судді.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до голови Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевича О.К. про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями судді. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що суддя Костюкевич О.К., розглядаючи цивільні справи за його участі, порушував вимоги Конституції, законів України, цивільного і цивільного процесуального кодексів, виносив завідомо незаконні та протиправні ухвали суду.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя Рожищенського районного суду керувався п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства. При цьому суддя виходив з того, що Цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено оскарження дій судді при розгляді справи, існує встановлений процесуальним законом порядок оскарження рішень суду, а тому вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок суду відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Суддя виступає як посадова особа, уповноважена на здійснення функцій держави, а не приватна особа, до якої може бути звернуто позов.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 2 ст.126 Конституції України передбачено, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підпорядковуються лише закону. Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом.
Частиною 5 статті 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Суддя, здійснюючи правосуддя, виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутись з позовом. Особа, яка бере участь у справі, має право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції у порядку та з підстав, передбачених процесуальним законом.
Між позивачем та суддею (відповідачем) не виникли цивільно-правові відносини, спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя. Таким чином, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді(суду), пов'язаних у даному випадку із розглядом справи про визнання недієздатним, про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007р. №8 "Про незалежність судової влади" виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у даній справі
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм закону і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді