Справа № 164/172/15-к
п/с 1-кп/164/19/2015
16 лютого 2015 року. Смт. Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження №12014030160000400 від 29 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 3 липня 2013 року Нововолинським міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, відбуваючого покарання в Маневицькій ВК № 42,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 3 липня 2013 року Нововолинським міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, відбуваючи покарання у Маневицькій ВК № 42 знову вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 приблизно о 10 годині 30 хвилин 29 жовтня 2014 року, перебуваючи на локальній зоні сектору № 2 Маневицької ВК № 42, що в смт. Маневичі Волинської області по вул. Карла Маркса, 25, поблизу місця відпочинку - лавки, виявив згорток циліндричної форми, в якому перебувала порошкоподібна речовина білого кольору - бупронорфін та наркотична речовина рослинного походження зеленого кольору - канабіс. З метою подальшого збуту даної наркотичної речовини, взяв вказаний пакунок, чим самим незаконно придбав та переніс до бараку локальної зони, де і зберігав до 12 години 30 хвилин того ж дня. Після чого, сховав пакунок із забороненою речовиною в анальному отворі та намагався перенести на територію ДІЗО Маневицької ВК № 42 для передачі іншим засудженим безоплатно, однак, рухаючись по території установи, був виявлений працівниками оперативного відділу колонії та в подальшому переданий працівникам Маневицького РВ УМВС, які і провели вилучення пакунка з наркотичною речовиною.
Відповідно до висновку експерта № 607/607 від 13 листопада 2014 року вилучена 29 жовтня 2014 року речовина рослинного походження зеленого кольору являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса наданого на експертизу канабісу в перерахунку та висушену речовину відповідно становить 0,28 г, 0,36 г та 3,48 г, загальна маса якого становить 4,12 г. Надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, маса якого складає 0,0014 г.
Своїми умисними діями, що які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфін та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування, а саме 27 січня 2015 року, між прокурором прокуратури Маневицького району Волинської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014030160000400 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також зобов'язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, спрямованих на виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років 3 місяці позбавлення волі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду; відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом установлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, кожного зокрема, які просили затвердити угоду, суд вважає, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Оскільки судом установлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, державним та суспільним інтересам, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 .
Речові докази - наркотичну речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, масою 4,12 г та порошкоподібну речовину білого кольору - бупренорфін, масою 0,0014 г - знищити.
Цивільний позов та судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2015 року між прокурором прокуратури Маневицького району Волинської області ОСОБА_3 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання - 6 років 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 3 липня 2013 року, і, за сукупністю вироків, визначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу тримання під вартою - з 16 лютого 2015 року.
До вступу вироку в законну силу залишити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Речові докази - наркотичну речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, масою 4,12 г та порошкоподібну речовину білого кольору - бупренорфін, масою 0,0014 г - знищити.
Цивільний позов та судові витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1