Справа № 161/682/15-ц
Провадження № 2-о/161/46/15
18 лютого 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого- судді Кирилюк В.Ф.
при секретарі Поліщук В.Ф.
з участю : заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що віднесена до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки з 06.12.1989 року по 31.12.2001 року проживала та працювала в смт.Маневичі Волинської області. Тому відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Для призначення такої пенсії необхідно надати довідку про період(періоди) проживання(роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування(підприємствами, установами, організаціями). Отримала таку довідку, видану Маневицькою райдержадміністрацією, про факт її проживання на території зони гарантованого добровільного відселення з 06.12.1989 року по 25.10.2000 року. Оскільки з 25.10.2000 року по 31.12.2001 року проживала в смт.Маневичі без реєстрації, така довідка за цей період їй не видана.
Покликаючись на викладені обставини, просить встановити факт її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме в АДРЕСА_1, в період з 25.10.2000 року по 31.12.2001 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав в ній наведених, просила її задовольнити.
Від заінтересованої особа управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідка ОСОБА_2, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З пояснень ОСОБА_1, показань свідка ОСОБА_2, матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала на території зони гарантованого добровільного
відселення в АДРЕСА_1 з 06.12.1989 року по 31.12.2001 року.
В довідці №71 Маневицької районної державної адміністрації вказано, що ОСОБА_1 постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення в АДРЕСА_1 з 06.12.1989 року по 25.10.2000 року на підставі чого ОСОБА_1 було видано посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 3 (а.с.9,10).
Пояснення ОСОБА_1 про те, що в період з 25.10.2000 року по 31.12.2001 року проживала в смт.Маневичі без реєстрації стверджується трудовою книжкою, відповідно до записів якої ОСОБА_1 працювала в смт.Маневичі по 01.10.2001 року та показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 (а.с.6-8).
На основі викладеного суд приходить до висновку, що слід визнати доведеним факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 25.10.2000 року по 31.12.2001 року проживала в зоні гарантованого добровільного відселення в АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 234, 256, 259 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 25.10.2000 року по 31.12.2001 року проживала в АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк