Справа № 681/1828/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Боб'як Б.В.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
18 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, визнання незаконним та скасування протоколу про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
ОСОБА_2 звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області з позовом до управління пенсійного Фонду України у Полонському районі про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, визнання незаконним та скасування протоколу про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах. Позовні вимоги мотивовано тим, що у березні 2014 року йому виповнилось 55 років, і 18 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Протоколом УПФУ від 26 вересня 2014 року йому було відмовлено. Вважаючи відмову у призначенні пенсії незаконною, просив визнати її протиправною, скасувати відповідний протокол, визнати за ним право на пенсію на пільгових умовах, зобов'язати УПФУ призначити йому пенсію з дати звернення.
Відповідно до постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 22.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Полонського районного суду Хмельницької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 20 серпня 1993 року по 10 березня 2001 року та з 15 травня 2003 року по 12 квітня 2005 року працював трактористом в колгоспі «Світанок», який було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Світанок», в спілку селян власників «Світанок» та в сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок». На час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії він мав загального трудового стажу більше 26 років. Роботу ОСОБА_2 на посаді тракториста УПФУ зарахувала до пільгового стажу 16 років 7 місяців 19 днів, а не зарахувало 07 років 02 місяці та 06 днів, посилаючись на те, що у трудовій книжці позивача зазначено, що в спірні періоди ОСОБА_2 в графі «Відомості про роботу» трудової книжки було зазначено, що він працював трактористом, а в графі «Трудова участь в громадському господарстві» - механізатором як роботу трактористом. УПФУ відмовило зарахувати ОСОБА_2. до пільгового стажу його працю в спірних періодах по причині відсутності первинних документів, що підтверджують його працю трактористом.
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в суді підтвердили факт роботи позивача трактористом у колгоспі "Світанок".
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію, незалежно від місця останньої роботи, трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення віку 55 років, при загальному стажі роботи 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Згідно ст.62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із тим, що незарахування позивачу до пільгового стажу його роботи трактористом з 01 січня 1996 року по 09 березня 2001 року та з 15 травня 2003 року по 12 квітня 2005 року є протиправним, оскільки відповідні записи містяться у його трудовій книжці. Тому відповідач при призначенні пенсії ОСОБА_2 зобов'язаний врахувати записи в трудовій книжці, а не посилатись на відсутність первинних документів по оплаті праці, оскільки за наявності відповідних записів в трудовій книжці подача таких документів законом не передбачена.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року - без змін.
ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.