"17" лютого 2015 р.Справа № 916/4945/14
За позовом: ОСОБА_1
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Суддя Цісельський О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Афанасьєва М.П., довіреність від 01.12.2013р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.01.2015р. до 09 год. 40 хв. 26.02.2015р., з 16.02.2015р. до 16 год. 00 хв. 17.02.2015р.
Суть спору: позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" з позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", що оформлене протоколом №28 від 06 липня 2011р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2014р. позовну заяву (вх.№5091/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/4945/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№676/15 від 15.01.2015р.) судом було задоволено.
15.01.2015р. позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування документів (вх.№2-152/15), яке судом було задоволено.
Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-206/15 від 19.01.2015р.) судом було задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 24.02.2015р.
16.02.2015р. представник відповідача звернувся до суду із заявою (вх.№2-853/15) про залучення ОСОБА_4 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у задоволенні якої судом відмовлено, з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.02.2015р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні від 16.02.2015р.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх.№4462/15 від 17.02.2015р.).
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
Рішенням загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД"№1 від 02.03.2004р. було вирішено створити товариство з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД".
17 березня 2004р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
У відповідності до п.1.2.1. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" склад учасників товариства:
- громадянин України ОСОБА_5, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 22 вересня 2000 року, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1;
- громадянин України ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 20 лютого 2001 року, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2;
- громадянин України: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 14 квітня 1997 року, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3.
Відповідно до рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", яке оформлене протоколом №24 від 10.12.2009р., у товаристві з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" був наступний склад учасників:
- ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі 55% вартістю 990 000 грн. 00 коп.;
- ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі 40% вартістю720 000 грн. 00 коп.;
- ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 5% вартістю 90 000 грн. 00 коп.
Рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", оформлене протоколом №25 від 25.12.2009р., розмір статутного капіталу було збільшено, що призвело до збільшення вартості частки кожного з учасників товариства без зміни розміру такої частки.
У відповідності до рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", яке оформлене протоколом №25 від 25.12.2009р., у товаристві з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" був наступний склад учасників:
- ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі 55% вартістю 915 000 грн. 00 коп.;
- ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі 40% вартістю 2 120 000 грн. 00 коп.;
- ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 5% вартістю 265 000 грн. 00 коп.
07 травня 2010р. учасник товариства ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі 55% вартістю 915 000 грн. 00 коп. помер.
Рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", оформлене протоколом загальних зборів №28 від 06.07.2011р. вирішено виключити ОСОБА_5 зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", у зв'язку з його смертю.
Також зазначеним рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" було виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_1, у зв'язку з навмисним не прийняттям участі на загальних зборах товариства та не користування правом голосу, чим самим блокує виконання рішень загальних зборів.
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 на частку корпоративних прав спадкодавця у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" в розмірі 55% є ОСОБА_6, що підтверджується заповітом ОСОБА_5
02 листопада 2010р. ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5
В 2014 році, під час оформлення свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_6 дізнався, що не може успадкувати частку у статутному капіталі товариства, так як ОСОБА_5 було виключено зі складу учасників разом із ОСОБА_1, про що останній був повідомлений в серпні 2014р.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що в вересні 2014р. звернувся правоохоронні органи позивачу стало відомо, що його вищенаведеним рішенням загальних зборів було незаконно виключено зі складу учасників товариства.
Крім того, позивач обґрунтовуючи незаконність цього рішення зазначає, що на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" був присутнім лише один учасник - ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі в розмірі, лише 40% - що є прямим порушенням імперативних приписів ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства".
З врахуванням того, що позивача було безпідставно позбавлено корпоративних прав учасника товариства, він був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Відповідно до частини 8 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
Відповідно до ч.5 ст.61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь- хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Крім того, згідно зі ст.64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Оскільки матеріали справи не містять доказів неналежного виконання, а тим більше систематичного невиконання ОСОБА_1 обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, рішення загальних зборів про наявність підстав для його виключення з товариства не відповідає наведеним нормам права, з огляду на наступне:
Зі змісту частини 1 статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частиною 3 цієї статті також визначено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина 2 статті 116 ЦК України).
Відповідно до ст.117 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства зобов'язані:
1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Згідно з частиною 2 цієї статті, учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
Вищевказана стаття Цивільного кодексу України цілком кореспондується зі ст. 10 Закону України „Про господарські товариства", яка також передбачає можливість покладення на учасника товариства несення інших обов'язків, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Статтею 4 Закону України „Про господарські товариства" визначено, що, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Крім того, частиною 3 цієї статті визначено, що установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
Разом з тим, статтею 51 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.
У відповідності до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", що цілком кореспондується із вимогами чинного законодавства, загальні збори учасників - є Вищим органом Товариства.
В силу ст.60 цього Закону збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
За змістом ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Аналіз наведених норм матеріального права й статуту дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст.10 Закону України "Про господарські товариства".
У п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 також зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Таким чином, судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", що оформлене протоколом №28 від 06 липня 2011р. був присутній учасник товариства, що не володіє більш ніж як 60 % голосів, отже на думку суду зазначені збори було проведено за відсутності кворуму, а рішення прийнято неправомочними загальними зборами.
У п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 зокрема зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Водночас, суд зазначає, що відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б підтверджували покладення на позивача обов'язків, невиконання яких спричинило його виключення. Так само і не надано доказів перешкоджання позивачем досягненню цілей Товариства та погіршення ділової репутації підприємства, а також наявності матеріальних збитків, що спричинені діями позивача.
При цьому, посилання відповідача на те, що позивач ігнорував загальні збори учасників товариства, не з'являючись на них, фактично не приймав участі в управлінні, на думку суду, не підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд, проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини сторін дійшов висновку, про правомірність заявлених позивачем позовних вимог.
Крім того, посилання відповідача на те що, позивач належним чином був обізнаний про результати проведення загальних зборів, що було оформлене протоколом №28 від 06 липня 2011р. належним чином, у зв'язку з чим, строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом - вже сплинув.
Так, відповідачем подано до матеріалів справи копію квитанції підприємства поштового зв'язку №6500121737343 від 12.07.2011р. та опис вкладення від 12.07.2011р., що на думку останнього свідчить належним доказом повідомлення позивача про результати проведення загальних зборів, що були проведені 11.07.2011р.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та припустимі докази того, що позивач отримав таке повідомлення.
А тому, з врахуванням наведеного, оцінивши в сукупності матеріали справи та доводи, якими позивач обгрунтовує не пропущення строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом, аргументи, якими відповідач обгрунтовує пропущення строку позовної давності позивачем, суд дійшов висновку, що доводи та аргументація своєї позиції у позивача більш обгрунтована, ніж доводи та докази, що наведені відповідачем в обгрунтування своєї правової позиції щодо застосування строку позовної давності, а тому, на внутрішнє переконання суду, позивачем не було пропущено строк на звернення до суду із даним позовом для захисту свого порушеного права.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд задовольняє заявлені ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД", що оформлене протоколом №28 від 06 липня 2011р.
Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 218,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд. 8, кв. 50, код ЄДРЮОФОП 32790391), що оформлене протоколом №28 від 06 липня 2011р.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БС Транс Сервіс ЛТД" (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд. 8, кв. 50, код ЄДРЮОФОП 32790391) на користь ОСОБА_1 (Одеська, обл., АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 23 лютого 2015 р.
Суддя О.В. Цісельський