18.02.15р. Справа № 904/10191/14
За позовом Товариства "ВадаPPio Холдинг Лтд" (Vada RRio Holding Ltd)
до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ"
про стягнення 42 937 869,01 грн. за кредитним договором
Представники:
Позивача - Дєлов В.В., довіреність №б/н від 24.12.14р.
Відповідача - Крят Л.Б., довіреність №88 від 22.12.14р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 42 937 869,01 грн. за кредитним договором, з яких: 37 429 703,55 грн. - основний борг, 4 681 276,62 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків, 826 888,83 грн. - 3% річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині розрахунків.
Відповідач заборгованість визнав, просив суд зменшити неустойку; розстрочити або відстрочити виконання рішення суду у даній справі, мотивуючи складною фінансовою ситуацією на підприємстві, обумовленою складною фінансовою ситуацією як в країні, так і світі в цілому, яка спричинила відсутність замовлень та відмову основних замовників від продукції підприємства.
Представник Позивача заперечував задоволення клопотання Відповідача, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів наявності обставин, на які він посилається у відзиві на позов.
У судових засіданнях оголошувались перерви.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
17.07.12р. ПАТ "Банк Перший" та Відповідачем укладено Кредитний договір № 14КР-12 (далі "Кредитний договір"), за яким ПАТ "Банк Перший" надав Відповідачеві кредит у формі відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі еквівалентній 20 000 000,00 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кошти, одержані в межах кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних за траншами кредиту в гривні та 12,5 % річних за траншами кредиту в доларах США, комісії штрафні санкції, відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, передбачених Кредитним договором (п.1.1, 8.2.1).
ПАТ "Банк Перший" за Кредитним договором перерахував Відповідачеві: 18.07.12р. - 1 937 000 дол. США, 25.07.12р. - 62 000,00 дол. США, 26.07.12р. - 490 000,00 дол. США, 03.08.12р. - 10 587,50 дол. США, всього - 2 499 587,50 дол. США, що підтверджується виписками банку, оригінали яких надавались Відповідачем для огляду суду, копії яких додані до матеріалів справи.
Пунктами 1.1.2 та п. 1.1.6 Кредитного договору, в редакції договору № 5 від 30.08.13р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, строк повернення кредиту встановлено до 31.03.14р.
Відповідач одержані в ПАТ "Банк Перший" кредитні кошти повернув частково, сплативши 28.03.13р. - 125 109,47 дол. США, 07.04.14р. - 908.03 дол. США., внаслідок чого у нього утворився борг у сумі 2 373 570, дол. США (що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову - 15, 769370 грн. за 1 долар США еквівалентно 37 429 703,55 грн.).
Відповідно до п. 9.4. Кредитного договору, за порушення, встановлених цим Договором, строку погашення Кредиту та/ або сплати Процентів за користування Кредитом та/або сплати комісійних доходів передбачених цим Договором після настання остаточного повного погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.1.6 Договору, Банк має право нарахувати та стягнути, а Позичальник на письмову вимогу Банку, сплачує останньому, не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, пеню за кожен день прострочення і яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.
У зв'язку із невиконанням Відповідачем умов Кредитного договору та несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, 16.04.14р. Банком направлено Відповідачеві лист-вимогу щодо погашення заборгованості, яку останній одержав 22.04.14р. та залишив без задоволення.
Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги від 14.05.14р., Первісний кредитор (ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ") відступив Новому кредиторові (ТОВ "Фералко"), а Новий кредитор набув право вимоги до ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" щодо сплати Боржником основної суми (тіла) кредиту, процентів комісій та всіх інших платежів за кредитним договором № 14 КР-12 від 17.07.12р., укладеним Первісним кредитором та Боржником, з урахування усіх внесених до нього змін та доповнень (далі - "Кредитний договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги від 19.05.14р., Первісний кредитор (ТОВ "Фералко") відступив Новому кредиторові (корпорація "ХАЙ ТЕК ГРУП ЛТД"), а Новий кредитор набув право вимоги до ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" щодо сплати Боржником основної суми (тіла) кредиту, процентів комісій та всіх інших платежів за кредитним договором № 14 КР-12 від 17.07.12р., укладеним ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" та Боржником, з урахуванням усіх внесених до нього змін та доповнень.
Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги від 28.10.14р., Первісний кредитор (корпорація "ХАЙ ТЕК ГРУП ЛТД") відступив Новому кредиторові (Товариству "ВадаРРіо Холдинг ЛТД"), а Новий кредитор набув право вимоги до ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" щодо сплати Боржником основної суми (тіла) кредиту, процентів комісій та всіх інших платежів за кредитним договором № 14 КР-12 від 17.07.12р., укладеним ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" з Боржником, з урахуванням усіх внесених до нього змін та доповнень.
12.12.14р. Позивачем направлено Відповідачеві повідомлення від 04.12.14р. про відступлення права вимоги.
З урахуванням того, що після завершення строків користування кредитними коштами Відповідач не повернув кошти, на прострочену суму нараховано пеню в сумі 296 858,82 доларів США, що за курсом НБУ на день подачі позову еквівалентно 4 681 276,62 грн.
З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України на прострочений борг Відповідача нараховані 3% річних - 52 436,39 дол. США, що за курсом НБУ на день подачі позову еквівалентно 826 888,83 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заборгованість визнав, просив суд зменшити неустойку; розстрочити або відстрочити виконання рішення суду у даній справі, мотивуючи складною фінансовою ситуацією на підприємстві, обумовленою складною фінансовою ситуацією як в країні так і світі в цілому, яка спричинила відсутність замовлень та відмову основних замовників від продукції підприємства.
Позивач заперечував клопотання Відповідача.
Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що при нарахуванні пені Позивачем невірно визначено період прострочення (з 22.04.14р. по 22.12.14р.), тоді як, з урахуванням п. 1.1.2 та п. 1.1.6 Кредитного договору, в редакції договору № 5 від 30.08.13р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, яким строк повернення кредиту встановлено до 31.03.14р., прострочення Відповідача почалося з 01.04.14р. і, відповідно до ст.232 ГК України нарахування пені повинно було закінчитись 01.10.14р. За перерахунком суду пеня за період прострочення з 22.04.14р. по 01.10.14р. становить 3 604 447,11 грн. (за курсом НБУ на день подачі позову).
За перерахунком суду 3 % річних становлять 815 230,65 грн. (за курсом НБУ на день подачі позову), оскільки Позивачем помилково розрахунки проведено не з суми боргу: 2 373 570,00 дол. США, а з суми 2 374 478,03 дол. США.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
Окрім цього, господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення (п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
Беручи до уваги те, що Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, не доведено винятковість випадку, з наявністю якого закон пов'язує можливість зменшення розміру неустойки, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, заява Відповідача про зменшення розміру неустойки; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 37 429 703,55 грн. - основного боргу, 3 604 447,11 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, 815 230,65 грн. - 3% річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" (49068, м.Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, буд. 13, код 324 956 26) на користь Товариства "ВадаPPio Холдинг Лтд" (Vada RRio Holding Ltd) (зареєстроване на Сейшельських островах 09.09.14р. за реєстраційним номером 153080, місцезнаходження: Сейшельські острови, острів Мае, м.Вікторія, вулиця Френсіс Рейчл, Саунд енд Віжен Хауз , другий поверх, офіс № 1 ( Suit 1, Second Floor, Sound & Vision House, Francis Rachel Str., Victoria, Mahe, Seychelles) 37 429 703,55 грн. - основного боргу, 3 604 447,11 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, 815 230,65 грн. - 3% річних, 71 229,40 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане__________________