Справа № 824/2472/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
12 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
Представник позивача: ОСОБА_2
Представник відповідача: Ахтемійчук О.В.
Представник відповідача: Васійчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_5 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 13 листопада 2014 року.
В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити .
Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-41 га наказу ДПІ у м. Чернівцях №849 від 20.05.2014р. про проведення документальної позапланової перевірки, проведена документальна позапланова перевірка діяльності фізичної особи ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 17.03.2009 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0010301701 від 23.06.2014 року, яким донараховано відповідно податок на доходи фізичних осіб на суму 2 435 361,22грн. (в т.ч. основний платіж - 2 183 609,94 грн. та штрафна санкція - 251 751,28 грн.).
Відповідачем по справі під час судового розгляду справи в суді першої інстанції було проведено співставлення даних додатку №2 до акту перевірки №2059/24-12-17-01- 18/НОМЕР_1 від 02.06.2014 року із даними виписки розрахункового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (ТБІ)). За результатами співставлення була встановлена описка в додатку №2, що мала вплив на розрахунок основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій, що відображені в податковому повідомленні - рішенні №0010301701 від 23.06.2014 року. Враховуючи вищевикладене відповідачем було визнано позовні вимоги позивача в частині, а саме на запільну суму 587,17 гри. (469,14 - основний платіж, 118,03 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до матеріалів справи позивач з 08.07.2010 року зареєстрований як суб'єкт господарювання, з 09.07.2010 року перебуває на обліку в ДПІ у м.Чернівцях як платник податків, з 01.10.2010 року перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Отже у період з 17.03.2009 року по 08.07.2010 року позивач не перебував у статусі суб'єкта господарювання, а в період з 08.07.2010 року по 31.12.2012 року перебував у статусі фізичної - особи підприємця. Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_5 здійснював діяльність у сфері надання інших індивідуальних послуг, консультації з питань інформатизації, консультування з питань комерційної діяльності та управління, оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. Тобто ОСОБА_5 фактично виконував функцію транзитера коштів, внаслідок чого отримував дохід у розмірі від 2 до 5 відсотків суми транзиту
Крім того варто зазначити, що позиція суду першої інстанції являється необґрунтованою оскільки певний період ОСОБА_5 взагалі не перебував на обліку в ДПІ у м. Чернівцях як фізична особа підприємець а отже фактично нічого не декларував, і звіти як фізична особа не подавав. В даному випадку суд приходить до висновку що нібито ОСОБА_5 отримував дохід в розмірі 3-5 відсотків, однак не зазначає де саме зазначені 3-5 відсотків задекларовані ОСОБА_5 в той період коли він не був фізичною - особою підприємцем.
Окрім того, податковим органом надано і в матеріалах справи містяться, звіти платника єдиного податку ОСОБА_5, з яких вбачається що ним декларувались показники по звітам до 500 000,00 грн., в той час як на розрахункові рахунки, як вбачається з акту перевірки надходили мільйони доларів, і зазначений факт був досліджений судом першої інстанції і підтвердженим під час дослідження матеріалів кримінального провадження наданого до суду для огляду, однак з незрозумілих причин не був врахований.
Відповідно до п.1 ст.200 КК України зазначена стаття визначає санкцію за - підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей.
В даному випадку судом в кримінальному провадженні не досліджувався факт отримання доходу ОСОБА_5, так само як і не досліджувався його розмір. Дані зазначені в вироку суду щодо 3-5 відсотків зазначені з пояснень самого ОСОБА_5 і в даному випадку не були предметом розгляду в Шевченківському районному суді при розгляді кримінальної справи. Зазначене підтверджується і самим формулюванням «3- 5 відсотків», оскільки судом в кримінальному провадженні не встановлювалось яка саме сума доходу отримувалась.
Відповідно до п.1.13 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах (затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493) особа, що відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку, представник власника рахунку/особа яка відкриває рахунок на користь третьої особи зобов'язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно пункту 7.7 вказаної Інструкції забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Зазначене в черговий раз підтверджує, що всі кошти які надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи є її доходом як фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п.3.3 ст.3 Закону України № 889-IV від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями) та п. 164.4 ст.164 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010р. під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Вищезазначені кошти платник податків отримав шляхом грошового переказу по платіжній системі «MonevGram» та «Western Union» в період з 17.03.2009 року по 31.12.2012 року, а також те, що в органу Міндоходів відсутні дані про утриманий з них податок, встановлено, шо дані кошти фізичною особою - платником податків позивачем отримано без утримання податку.
Відповідно до п.4.1 ст.4, пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.9.9.1 п.9.1 ст.9' Закону України № 889- IV від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями), пп. 164.1.3 п. 164.1, пп. 164.2.6 п.164.2 ст.164, пп. 164.2.9 п. 164.2 ст.164, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.162 та пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010 року вищевказані кошти підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Іноземний дохід - дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України (пункт 1.4 статті 1 Закону).
Пунктом 3.1 статті 3 Закону визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 9.9.1 пункту 9.9 статті 9 Закону якщо джерело виплат будь- яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Пунктом 3.3 статті Закону визначено, що при нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.
Згідно пункту 7.1 статті 7 Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0010301701 від 23.06.2014 року на загальну суму 2434434,05 грн., з них 2183140,80 грн. за основним платежем та 251293,25 грн. за штрафними ( фінансовими ) санкціями. .
В цій частині винести нову постанову, якою в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0010301701 від 23.06.2014 року на загальну суму 2434434,05 грн. з них 2183140,80 грн. за основним платежем та 251293,25 грн. за штрафними ( фінансовими ) санкціями ОСОБА_5 у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 лютого 2015 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Загороднюк А.Г.