"18" лютого 2015 р. Справа № 917/19/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Когут Н.М.,
першого відповідача - Жарін М.А.
другого відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №929 П/1-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.15 у справі
за позовом Громадської організації "Суспільний діалог Полтавщини", м. Полтава,
до
1) Білицької селищної ради, смт Білики,
2) ТОВ "Сільські традиції", смт Білики,
про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.01.2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву ГО "Суспільній діалог Полтавщини" повернуто без розгляду.
Позивачем, подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 12.01.2015 року, в якій останній просить вищенаведену ухвалу суду скасувати, передати справу до господарського суду Полтавської області для вирішення питання про порушення провадження.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник першого відповідача в судовому засіданні пояснив, що визнає апеляційну, та зазначив про наявність всіх підстав для її задоволення.
Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування ухвали про повернення без розгляду позовної заяви, місцевий господарський суд, зокрема, зазначив, що оскільки позивач є громадською організацією, яка не має на меті отримання прибутку, а позивач не навів у позові доводів щодо його права на звернення саме до господарського суду за захистом своїх інтересів.
З такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, за вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - не добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання» для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право, зокрема, звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; здійснювати інші права, не заборонені законом.
Суд першої інстанції зазначає, що громадська організація, що не здійснює підприємницьку діяльність, не може бути стороною у справі, що розглядається в порядку господарського судочинства з огляду на положення ст.ст. 1 Господарського процесуального кодексу відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Проте, вбачається, що господарський суд Полтавської області дійшов помилкового висновку та під час вирішення питання про право громадських організацій на звернення до господарського суду за захистом порушених прав незаконно застосував такий критерій як «набуття в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності», незважаючи на те, що дане положення застосовується виключно до фізичних осіб.
Щодо посилання місцевим господарським судом на положення пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що у разі несплати повної суми судового збору позивачем, суд не позбавлений права стягнути недоплачену суму судового збору під час винесення судом рішення.
Зазначене підтверджується позицією Вищого господарського суду України, викладеною у Постанові Пленуму від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Так, пунктом 3.5 вказаної постанови визначено, що не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню.
Відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України
У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2015 року скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 20.02.15
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Івакіна В.О.