29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" лютого 2015 р. Справа № 924/2003/14
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" м. Хмельницький
про стягнення 78529грн. 30коп., з яких 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3%річних, 2843грн. 48коп. - пені
Представники сторін:
від позивача Йосипенко С.Т. - за довіреністю від 16.02.2015р.
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач в судове засідання 17.02.2015р. явку уповноваженого представника не забезпечив.
Ухвали суду від 30.12.2014р., 21.01.2015р. та 02.02.2015р. направлені на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2, а також на адресу, вказану в позовній заяві - м. Хмельницький, проспект Миру, 99/9Д, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.
Суть спору
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" м. Київ звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" м. Хмельницький 122955грн. 44коп., з яких 101629грн. 75коп. - боргу, 7752грн. 17коп. - пені, 1899грн. 97коп. - 3% річних, 11673грн. 55коп. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 12/13 від 31 грудня 2012р. Зазначає, що позивач поставив відповідачу в період з 31.10.2013р. по 02.01.2014р. товару на загальну суму 103185,40грн., проте відповідач розраховувався невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 101629грн. 75коп.
Ухвалою суду від 30.12.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 21.01.2015р.
Ухвалою суду від 21.01.2015р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015р.
Ухвалою суду від 02.02.2015р. розгляд справи відкладено на 17.02.2015р.
13.02.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 78529грн. 30коп. У долученому до заяви розрахунку зазначено, що сума 78529грн. 30коп. складається з: 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3%річних, 2843грн. 48коп. - пені.
Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2015р. підтримує заяву про зменшення позовних вимог, подав заяву про уточнення прохальної частини поданої заяви та просить суд стягнути з відповідача 78529грн. 30коп., з яких 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3%річних, 2843грн. 48коп. - пені.
Судом перевірено, що заява про зменшення позовних вимог від 13.02.2015р. не суперечать чинному законодавству, не порушують будь-чиї права та охоронювані законом інтереси та судом приймається.
З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3% річних, 2843грн. 48коп. - пені.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
31.12.2012р. між позивачем (Постачальник) та Приватним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" (Покупець) укладено договір поставки № 12/13.
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався здійснити поставку партіями, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість морепродуктів, а також інших продуктів харчування, далі за текстом названих "Товар", на умовах даного договору.
Найменування, асортимент, ціна та інші індивідуально визначені відомості про Товар визначаються у Додатках (прайс-лист, специфікація тощо), які підписуються Сторонами, та є невід'ємною частиною Договору. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцю, що підтверджується підписами уповноважених представників Сторін на видатковій накладній. Загальна вартість Договору складається з сум усіх товарів, одержаних по видатковим накладним, до закінчення строку дії цього Договору (п.п. 1.2, 1.3, 1.4 договору).
Згідно з п. п. 2.9, 2.10 договору Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підпису про це уповноваженою особою Покупця відповідної видаткової накладної. Підпис уповноваженої особи засвідчується печаткою Покупця. Підписанням цього договору, Сторони свідчать, що особи які підписують товарні (видаткові) накладні, уповноважені на це належним чином та їх підписи є достатнім доказом отримання Товару.
У відповідності до п. 3.1 договору оплата по даному договору за партію товару здійснюється Покупцем у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в термін 21 календарний день з моменту поставки товару.
Пунктом 5.2 договору передбачено, у випадку порушення строків оплати, визначених даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.
Сторони по даному договору домовились, згідно з п.1 ст.259 ЦК України, збільшити позовну давність, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), шляхом встановлення її тривалості у три роки (п. 5.5 договору).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (включно). Після закінчення строку дії цього договору, при відсутності будь-яких заперечень з боку сторін, дія цього договору продовжується на один наступний рік.
Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін. Доказів про припинення договору суду не подано.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 494523,61грн., що підтверджується видатковими накладними: ІФ-0000073 від 03.01.2013р. на суму 9253,10грн., ІФ-0000242 від 10.01.2013 р. на суму 7992,06грн., ІФ-0000461 від 17.01.2013р. на суму 6577,94грн., ІФ-0000555 від 24.01.2013р. на суму 14621,20грн., ІФ-0000881 від 31.01.2013р. на суму 6222,58грн., ІФ-0001090 від 07.02.2013р. на суму 2654,20грн., ІФ-0001292 від 14.02.2013р. на суму 1555,20грн., ІФ-0001531 від 21.02.2013р. на суму 10364,32грн., ІФ-0001757 від 28.02.2013р. на суму 7546,02грн., ІФ-0001975 від 07.03.2013р. на суму 11328,02грн., ІФ-0002211 від 14.03.2013р. на суму 17186,81грн., ІФ-0002452 від 21.03.2013р. на суму 8841,16грн., ІФ-0002730 від 28.03.2013р. на суму 15612,88грн., ІФ-0003010 від 04.04.2013р. на суму 11203,66грн., ІФ-0003278 від 11.04.2013р. на суму 12825,62грн., ІФ-0003550 від 18.04.2013р. на суму 4489,02грн., ІФ-0003789 від 25.04.2013р. на суму 26240,86грн., ІФ-0004113 від 02.05.2013р. на суму 7295,68грн., ІФ-0004306 від 09.05.2013р. на суму 13953,50грн., ІФ-0004548 від 16.05.2013р. на суму 5572,67грн., ІФ-0004739 від 23.05.2013р. на суму 7310,88грн., ІФ-0004973 від 30.05.2013р. на суму 9535,40грн., ІФ-0005202 від 06.06.2013р. на суму 5475,52грн., ІФ-0005452 від 13.06.2013р. на суму 9054,78грн., ІФ-0005648 від 20.06.2013р. на суму 8600,92грн., ІФ-0005865 від 27.06.2013р. на суму 8855,17грн., ІФ-0006075 від 04.07.2013р. на суму 6124,69грн., ІФ-0006308 від 11.07.2013р. на суму 12489,09грн., ІФ-0006531 від 18.07.2013р. на суму 13512,16грн., ІФ-0006737 від 25.07.2013р. на суму 13174,05грн., ІФ-0006972 від 01.08.2013р. на суму 6012,90грн., ІФ-0007177 від 08.08.2013р. на суму 5776,44грн., ІФ-0007179 від 08.08.2013р. на суму 1198,80грн., ІФ-0007413 від 15.08.2013р. на суму 6363,49грн., ІФ-0007414 від 15.08.2013р. на суму 194,10грн., ІФ-0007592 від 22.08.2013р. на суму 16297,42грн., ІФ-0007593 від 22.08.2013р. на суму 800,70грн., ІФ-0007865 від 29.08.2013р. на суму 3810,36грн., ІФ-0008166 від 05.09.2013р. на суму 8096,77грн., ІФ-0008219 від 06.09.2013р. на суму 1460,50грн., ІФ-0008423 від 12.09.2013р. на суму 2640,27грн., ІФ-0008661 від 19.09.2013р. на суму 6951,46грн., ІФ-0008925 від 26.09.2013р. на суму 9881,73грн., ІФ-0008927 від 26.09.2013р. на суму 589,50грн., ІФ-0009204 від 03.10.2013р. на суму 4773,89грн., ІФ-0009205 від 03.10.2013р. на суму 194,10грн., ІФ-0009206 від 03.10.2013р. на суму 99,60грн., ІФ-0009460 від 10.10.2013р. на суму 4440,15грн., ІФ-0009718 від 17.10.2013р. на суму 6539,42грн., ІФ-0009969 від 24.10.2013р. на суму 9546,15грн., ІФ-0009971 від 24.10.2013р. на суму 201,30грн., ІФ-0010258 від 31.10.2013р. на суму 8008,87грн.; ІФ-0010515 від 07.11.2013р. на суму 12218,31грн.; ІФ-0010772 від 14.11.2013р. на суму 5417,02грн.; ІФ-0011058 від 21.11.2013р. на суму 6508,24грн.; ІФ-0011337 від 28.11.2013р. на суму 6442,44грн.; ІФ-0011606 від 05.12.2013р. на суму 4575,63грн.; ІФ-0011888 від 12.12.2013р. на суму 10719,46грн.; ІФ-0012178 від 19.12.2013р. на суму 15851,59грн.; ІФ-0012467 від 26.12.2013р. на суму 8335,90грн.; ІФ-0000079 від 02.01.2014р. на суму 25107,94грн.
Відповідач на виконання умов договору перерахував в рахунок оплати за поставлений товар 426231,78грн., а саме: 04.01.2013р. - 16597,50грн., 10.01.2013р. - 2917,02грн., 23.01.2013р. - 13823,40грн., 30.01.2013р. - 9253,10грн., 11.02.2013р. - 7992,06грн., 15.02.2013р. - 1577,94грн., 17.02.2013р. - 5000,00грн., 20.02.2013р. - 14621,20грн., 27.02.2013р. - 6222,58грн., 05.03.2013р. - 2654,20грн., 13.03.2013р. -1555,20грн., 19.03.2013р. - 10364,32грн., 26.03.2013р. - 7546,02грн., 03.04.2013р. - 11328.02грн., 11.04.2013р. - 17186,81грн., 08.05.2013р. - 8841,16грн., 13.05.2013р. - 15612,88грн., 20.05.2013р. - 5203,66грн., 22.05.2013р. - 6000,00грн., 29.05.2013р. - 12825,62грн., 05.06.2013р. - 4489,02грн., 11.06.2013р. - 26240,86грн., 19.06.2013р. - 7295,68грн., 09.07.2013р. - 36372,45грн., 23.07.2013р. - 14530,30грн., 15.08.2013р. - 23580,78грн., 27.08.2013р. - 2000,00грн., 03.09.2013р. - 10000,00грн., 11.09.2013р. - 25000,00грн., 17.09.2013р. - 10000,00грн., 25.09.2013р. - 10000,00грн., 01.10.2013р. -4600,00грн., 02.10.2013р. - 1200,00грн., 15.10.2013р. - 20000,00грн., 22.10.2013р. - 8800,00грн., 01.11.2013р. - 10000,00грн., 05.11.2013р. - 9000,00грн., 15.11.2013р. -10000,00грн., 26.11.2013р. - 6000,00грн., 10.12.2013р. - 10000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку.
Відповідно до Акту звірки розрахунків від 31.12.2013р. станом на 31.12.2013р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 76521,81грн. за період з 01.01.2013р. (03.01.2013р.) по 31.12.2013р. (26.12.2013р.).
31.01.2014р. сторонами підписано Акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 31.01.2014р., з врахуванням видаткової накладної ІФ-0000079 від 02.01.2014р. на суму 25107,94грн., за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 101629,75грн.
Акти підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.
12.02.2014р. позивач направив відповідачу вимогу до сплати №12/02-2014 на суму 103185,40грн.
Враховуючи те, що відповідач розраховувався невчасно та не в повному обсязі, позивач звернувся до суду із позовом (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, (з яких на борг в сумі 3701,31грн. та 4575,63грн. за період січень-липень 2014р., на боргу в сумі 10719,46грн., 15851,59грн., 8335,90грн., 25107,94грн. за період лютий-липень 2014р.), 1190грн. 94коп. - 3% річних (нарахованих за періоди: з 20.12.2013р. по 12.08.2014р. на суму боргу 3701,31грн., з 27.12.2013р. по 12.08.2014р. на суму боргу 4575,63грн., з 03.01.2014р. по 12.08.2014р. на суму боргу 10719,46грн., з 10.01.2014р. по 12.08.2014р. на суму боргу 15851,59грн., з 17.01.2014р. по 12.08.2014р. на суму боргу 8335,90грн., з 24.01.2014р. по 12.08.2014р. на суму боргу 25107,94грн.), 2843грн. 48коп. - пені (нарахованої на суму 3701,31грн. з 20.12.2013р. по 17.06.2014р., на суму боргу 4575,63грн. з 27.12.2013р. по 24.06.2014р., на суму боргу 10719,46грн. з 03.01.2014р. по 01.07.2014р., на суму боргу 15851,59грн. з 10.01.2014р. по 08.07.2014р., на суму 8335,90грн. з 17.01.2014р. по 15.07.2014р., на суму 25107,94грн. з 24.01.2014р. по 16.07.2014р.).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки №12/13 від 31.12.2012р.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Сторони передбачили п. 1.1 договору, що Постачальник зобов'язується здійснити поставку партіями, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість товару, на умовах договору.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 3.1 договору оплата по даному договору за партію товару здійснюється Покупцем у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в термін 21 календарний день з моменту поставки товару.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав, проте відповідач за отриманий товар у визначені договором строки не розрахувався, утворивши заборгованість у розмірі 68291грн. 83коп. (накладні: ІФ-0011337 від 28.11.2013р. на суму 6442,44грн. (несплачений залишок 3701грн. 31коп.); ІФ-0011606 від 05.12.2013р. на суму 4575,63грн.; ІФ-0011888 від 12.12.2013р. на суму 10719,46грн.; ІФ-0012178 від 19.12.2013р. на суму 15851,59грн.; ІФ-0012467 від 26.12.2013р. на суму 8335,90грн.; ІФ-0000079 від 02.01.2014р. на суму 25107,94грн.)
Факт прострочення виконання зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 68291грн. 83коп., а також не спростовано факту отримання товару на зазначену суму.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 68291грн. 83коп. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3% річних, 2843грн. 48коп. - пені судом враховується наступне.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) (ст.546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.2 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати, визначених даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.
Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум, враховуючи визначені сторонами строки оплати товару, дати проведених відповідачем часткових оплат, заявлені позивачем періоди, межі заявлених вимог, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1190грн. 94коп. - 3% річних, 6203грн. 05коп. інфляційних втрат, 2843грн. 48коп. пені правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Судом враховується, що із ціни позову 78529грн. 30коп. (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог) належна до сплати сума судового збору становить 1827грн. При зверненні до суду з позовом позивачем згідно платіжного доручення №4153 від 11.11.2014р. сплачено 2459грн. 11коп. судового збору. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена сума судового збору у розмірі 632грн. 11коп. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" з Державного бюджету України за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" м. Хмельницький про стягнення 78529грн. 30коп., з яких 68291грн. 83коп. - боргу, 6203грн. 05коп. - інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. - 3%річних, 2843грн. 48коп. - пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - СБ" (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2, код 37674021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (м. Київ, вул. Гарматна, 39-В, код 33051586) 68291грн. 83коп. (шістдесят вісім тисяч двісті дев'яносто одна гривня 83коп.) основного боргу, 6203грн. 05коп. (шість тисяч двісті три гривні 05коп.) інфляційних втрат, 1190грн. 94коп. (одна тисяча сто дев'яносто гривень 94коп.) 3% річних, 2843грн. 48коп. (дві тисячі вісімсот сорок три гривні 48коп.) пені, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повернути з Держбюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (м. Київ, вул. Гарматна, 39-В, код 33051586) зайво сплачений згідно платіжного доручення №4153 від 11.11.2014р. судовий збір в розмірі 632грн. 11коп. (шістсот тридцять дві гривні 11коп.), про що видати відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.02.2015р.
Суддя В.О. Кочергіна
Віддруковано 3 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-В);
3 - відповідачу простим (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1, кв. 2).