Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" лютого 2015 р.Справа № 922/6061/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кулабуховою А.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Лозова
про стягнення коштів в розмірі 52 065,08 грн.
за участю представників сторін:
представник позивача - Мікуліна Т.О., довіреність №1352/13 від 27.03.2013р.
відповідач - не з'явився
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №011/1700/85006 від 13.08.2012р. в сумі 52 065,08 грн.
- судові витрати по справі стягнути з відповідача на користь позивача в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".
Ухвалою господарського суду від 26.12.2014 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2015 р.
Ухвалами господарського суду від 20.01.2015р. та від 05.02.2015р. розгляд справи відкладався на 05.02.2015р. та на 19.02.2015р. відповідно.
У призначеному 19.02.2015р. судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
У призначене 19.02.2015р. судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Присутній в судовому засіданні 19.02.2015р. позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
13 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/1700/85006 від 13.08.2012 р.
У відповідності до п. 1.1. Договору, позивач встановлює позичальнику кредитну лінію до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, НОМЕР_1 (НОМЕР_2 - номер рахунку позичальника у внутрішніх програмних комплексах банку), МФО 350589, відкритому відповідно до договору банківського рахунку в розмірі 35 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних.
Надання кредитних коштів проводиться, згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору, за умови наявності підписаного договору страхування, Кредитор зобов'язується здійснювати платежі з рахунку позичальника, зазначеного в п. 1.1 Кредитного договору, у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах встановленого банком кредиту до закінчення строку дії кредиту, зазначеного в п. 1.2 Кредитного договору. З моменту здійснення таких платежів Кредитор вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснених Кредитором платежів.
Порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором врегульовано розділом 5 кредитного договору. Зокрема, в п.5.2. визначено, що позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менша за зазначену фіксовану суму. При цьому залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості та не включає суму невнесеного позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за цим договором в термін виконання зобов'язань позичальника за цим договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.5.7. кредитного договору позичальник доручив кредитору здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, неустойки погашення іншої заборгованості позичальника перед кредитором за цим договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом шляхом здійснення договірного списання коштів позичальника, зокрема, з рахунку, вказаного в п.1.1. цього договору ( у тому числі за рахунок кредиту), на користь банку. Додатком №2 від 13.08.2012 до кредитного договору є доручення на договірне списання.
У відповідності до п. 5.4. Договору, позичальник зобов'язався здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше кінцевого терміну строку дії Кредиту, зазначеного в п. 1.2. цього договору.
Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором і не сплачує проценти за користуванням кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря.
Так, станом на 09.10.2014р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором склала 52 065,08 грн., к тому числі:
- 46 000,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом;
- 738,52 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом;
- 5 326,56 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, що підтверджує відповідний рух коштів по рахунку відповідача ( а.с. 10-11).
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору та несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, на адресу відповідача була направлена претензія-вимога щодо погашення заборгованості, яка була залишена позичальником без задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно положень ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст. 611, 615 Цивільного кодексу України, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Згідно ст. 8 Кредитного договору, позивачу надано право вимагати від відповідача достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів у випадку невиконання умов зазначеного вище кредитного договору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 615, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 346 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль'" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м.Харків, вул.Новгородська, 11; р/р 290921074 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) заборгованість за кредитним договором № 011/1700/85006 від 13.08.2012 р. в сумі 52 065 (п'ятдесят двi тисячi шiстдесят п'ять) грн. 08 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.02.2015 р.
Суддя Т.О. Пономаренко
справа № 922/6061/14