Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "19" лютого 2015 р. Справа № 906/1735/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевську О.П.
- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат згідно договору про надання правової допомоги від 01.12.14р. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 26.11.2007)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" (с. Новопіль, Черняхівського р-ну)
про стягнення 173 000,00 грн.
Позивач ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Віконт" про стягнення 173 000, 00 грн. заборгованості за договором комісії №43 від 30.10.2006р.
В якості фактичних підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно Договору комісії №43 від 30.10.2006р., згідно якого останній мав придбати та передати товар, визначений в додатку №1 до Договору комісії від 30.10.2006р.
В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 11, 218, 258, 526, 527, 530, 610, 612, 529 ЦК України.
Ухвалою від 30.12.2014р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.
До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяви про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.
Представник позивача в засіданні суду 19.02.15р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду 19.02.15р. не з'явився, однак надіслав суду 19.01.15р. відзив на позовну заяву, відповідно до якого не заперечував факту отримання від позивача на виконання умов Договору комісії №43 на покупку товару коштів в розмірі 173 000, 00 грн., однак зазначив, що на даний час у підприємства відсутні грошові кошти для проведення розрахунків із позивачем.
Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами; у судовому засіданні 19.02.2015р. господарським судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, подані матеріали, заслухавши уповноваженого представника позивача, -
30.10.2006р. між позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (як комітент) та відповідачем ТОВ НВФ "Віконт" (як комісіонером) був укладений Договір комісії №43 на покупку, відповідно до предмету якого сторони погодили, що комісіонер бере на себе зобов'язання по дорученню Комітента і за його рахунок за винагороду здійснити одну або декілька угод по придбанню товарів за цінами, не вище узгоджених сторонами в додатку №1 до даного договору, в терміни і в об'ємах, передбачених додатком №1, який є невід'ємною частиною договору (Договір комісії №43).
У п. 1.3. Договору комісії №43 сторони передбачили, що за виконання послуг по придбанню товарів та виконання інших зобов'язань за даним Договором комітент зобов'язується сплатити на користь комісіонера комісійне винагородження в розмірі 0,5% від суми, узгодженої сторонами в Додаток №1.
Пунктом 1.6. Договору комісії №43 сторони обумовили, що комісіонер бере на себе зобов'язання прийняте доручення виконувати на умовах, найбільш вигідних для комітента.
Права та обов'язки комісіонера та комітента визначені в розділах 2-3 Договору комісії №43.
Відповідальність сторін передбачено у розділі 4 Договору комісії №43, відповідно до п. 4.1. якого передбачено, що у випадках порушень зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором і діючим законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Строк дії Договору комісії №43, відповідно до п. 5.1. якого - до 31 грудня 2011р.
У Додатку №1 до Договору комісії №43 сторони визначили назву товару, його кількість та ціни, зокрема:
- молоко згущене цільне 8,5 % б.;
- горошок консервований /420 г. б.;
- рибні консерви "Бички", б.;
- кубики бульйонні, 1/8 уп. - загалом на суму 103 000, 00 грн. (а.с. 9).
У Додатку №2 до Договору комісії №43 сторони узгодили назву товару, його кількість та суму, зокрема:
- какао-порошок 1/100г.;
- консерви рибні "Горбуша" - загалом на суму 70 000, 00 грн. - на загальну суму 70 000, 00 грн.
Факт перерахування позивачем, як комітентом, коштів відповідачу, як комісіонеру, підтверджується наступними доказами:
- платіжним дорученням №13 від 31.10.2006р. на суму 33 000, 00 грн. (а.с. 11);
- платіжним дорученням №17 від 07.11.2006р. на суму 65 000, 00 грн. (а.с. 12);
- платіжним дорученням №18 від 13.11.2006р. на суму 75 000, 00 грн. (а.с. 14).
Відповідач свій обов'язок по виконанню Договору комісії №43 не виконав.
03 грудня 2014р. за №13 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишилась відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 15-16).
Вищезазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду для захисту свого порушеного права.
В ході вирішення спору відповідачем не були повернуті кошти позивачу, про що свідчить довідка від 19.01.2015р. (а.с. 35).
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши у сукупності всі обставини справи, прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Положеннями ст. ст. 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків
Аналіз укладеного між сторонами Договору комісії №43 підпадає під правове регулювання глави 69 ЦК України.
У відповідності до 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ч.1 статті 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
Строк дії Договору комісії №43 сторони погодили у п. 5.1., відповідно до якого останній сплинув 31 грудня 2011р., однак відповідач зобов'язання за цим договором не виконав.
Згідно п.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У ч. ч. 1 та 3 статті 615 ЦК України закріплене загальне правило про те, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Право комітента на відмову від договору комісії передбачене у ч.1 ст. 1025, при цьому , останнє є безумовним та не залежить від волі іншої сторони. Оскільки Договір комісії №43 є строковим, правило ч. 2 цієї статті застосуванню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою повернути перераховані кошти вимогою від 03.12.2014р. за №13, тим самим, відмовився від виконання ним зобов'язання за Договором комісії №43.
Тому до звернення позивача з цим позовом до суду, у відповідача припинилось зобов'язання за Договором комісії №43 як комісіонера та виникло зобов'язання з повернення позивачу, як комітенту, коштів в розмірі 173 000, 00 грн.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу коштів в сумі 173 000, 00 грн. за умовами Договору комісії №43 та факт невиконання останнім взятих на себе зобов'язань в межах строку його дії, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню на підставі ст. 33 ГПК України.
Витрати позивача щодо сплати судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" (12333, Черняхівський район, с. Новопіль, вул. Л. Українки, 5, код ЄДРПОУ 20423276, р/р 26007015222277 в ЖФ ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" МФО 311324) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в ЖФ ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" МФО 311324):
- 173 000,00 грн. - основного боргу;
- 3 460,00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.02.2015р.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- у справу
2- позивачу (простою)
3- відповідачу (рек. з повід.)